Ізраїльська модель є не так гарантіями безпеки, як механізмом зміцнення обороноздатності – оглядач
Модель відносин Ізраїлю та США викликає багато запитань щодо своєї життєздатності для України.
Західні держави ведуть дискусії щодо надання Україні гарантій безпеки з урахуванням ізраїльського досвіду. Але підтримка, яку має Ізраїль від Сполучених Штатів Америки, є не стільки гарантіями безпеки, скільки механізмом зміцнення обороноздатності, пише оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко в статті "«Стратегія дикобраза»: Україну переводять на ізраїльську модель", інформує
Він пояснив, що ізраїльська безпекова модель складається з багатьох міжурядових угод зі США про співробітництво з постачання зброї та передових технологій, а також фінансування проєктів Єрусалиму зі створення нових озброєнь. Домовленості не передбачають можливість участі американських солдатів у протистоянні ворогам Ізраїлю.
"Але чи буде життєздатною ізраїльська модель для нашої країни? Пропонуючи Києву цей формат безпеки, нашим західним партнерам слід пам'ятати не тільки про те, чим подібні дві країни (а це наявність ворогів, що геть відмовляють українцям та ізраїльтянам у праві на існування), а й про те, чим вони різняться", – зазначив Кравченко.
Як нагадав оглядач, що Ізраїль має сильну економіку та ядерний арсенал, еліту, консолідовану навколо питань безпеки, й населення, яке практично поголовно проходить службу в армії. Ворожі для держави терористичні організації й деякі країни Близького Сходу поступаються військовою міццю ізраїльській.
"Водночас ворогом без'ядерної України, яка зазнає серйозних проблем у сфері економіки й тримається на плаву багато в чому завдяки іноземній допомозі, є країна з ядерною зброєю, великим промисловим потенціалом, значними природними й людськими ресурсами. І українські можливості вичерпуються швидше, ніж російські. Ізраїльська модель викликає багато запитань" – йдеться в матеріалі.
За словами Кравченка, Україна навряд чи зможе собі дозволити протистояти російській військовій машині шляхом переведення економіки на модель, у якій буде закладено значні витрати на сектор безпеки й оборони, і десятиліттями утримувати 300–400-тисячну професійну армію з огляду на стан бюджету та демографію.
"Чи готові наші партнери щороку вкладати десятки мільярдів доларів у те, щоби Україна могла утримувати сотні тисяч військовослужбовців? Якщо так, то як довго і в яких обсягах готові виділяти гроші на нашу оборону? Адже у випадку з Україною суми значно перевищуватимуть ті, які США виділяють Ізраїлю. Водночас у Києві мають враховувати негативні наслідки залежності від зовнішньої фінансової та військової допомоги й постійної загрози її зменшити", – додав оглядач.