Захист Охендовського оскаржує експертизу, яка визнала підпис голови ЦВК в «чорній бухгалтерії Партії регіонів»

Апеляційний суд Києва 9 лютого відмовився відсторонити Михайла Охендовського від посади голови Центральної виборчої комісії, а також відкрити провадження за скаргою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на запобіжний захід для нього.

У ході судового засідання колегія із п’яти суддів вислухала доводи прокурорів САП і адвокатів глави ЦВК.

Прокурори просили відсторонити Охендовського від посади, щоб запобігти можливому впливу на свідків, знищенню речей і документів та іншим можливим діям, що можуть перешкоджати слідству.

«У певний період часу Охендовський перебував в закордонних відрядженнях, діяв в інтересах однієї політичної сили і за це отримував хабарі і неправомірну вигоду. НАБУ на цей час проведено ряд процесуальних дій – отримано доступ до документів, проведено обшук, однак повна картина на цей час не встановлена», – заявив заступник керівника САП Володимир Кривенко і додав, що слідство ще встановлює ряд документів і планує допит свідків, у т.ч. працівників ЦВК.

Судді вимагали від прокурорів доказів обґрунтованості підозри Охендовському. У межах таємниці слідства прокурори вказали на вже встановлені на сьогодні дані:

• облікові листи (т.зв. «чорна бухгалтерія Партії регіонів»), де наявні підписи Охендовського, що підтверджено експертизою;
• допити свідків, прізвища яких теж містяться на тих же облікових листах (загалом у справі допитано понад 500 свідків);
• конкретні життєві факти. Наприклад, внесення Охендовський вніс на власний банківський рахунок $4500 у той же день (27.09.2012), про який є запис у облікових листах на співмірну суму.

Разом з тим захисник глави ЦВК, його колишній радник Світлана Байдан заявила, що висновок експерта, який підтверджує підпис Охендовського в облікових листах, є недопустимим доказом.

«Найголовніше, що я хочу сказати, це про наявність експертиз у даному провадженні. Я знаю про дві. Перша – зроблена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз при Мін’юсті 21.09.2016 і друга – Науково-дослідним експертним криміналістичним центром при МВС України 04.10.2016», – сказала вона.

«Експертиза, яка проводилася в експертній установі при Мін’юсті, зроблена відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, протягом двох місяців двома експертами… Інша, що проводилася в МВС, проводилася одним експертом один день, що є порушенням Інструкції. Така експертиза має проводитися не менше 60 днів, тобто два місяці, як це було зроблено в експертній установі Мін’юсту», – заявила адвокат.

«На мою думку, висновок експерта МВС є недопустимим доказом», – зазначила Байдан. Вона пояснила свої слова тим, що перший експертний висновок від Мін’юсту є первинною експертизою. А «у разі, якщо була винесена і здійснена первинна експертиза, сторона обвинувачення мала написати свою незгоду з цією експертизою та призначити повторну експертизу», вказала адвокат. Крім того, відповідно до ст.101 КПК висновок експерта не є обов’язковим для органу, який здійснює провадження, але ця незгода має бути мотивована. «Разом з тим, немає жодної вмотивованої незгоди з висновком експерта Мін’юсту», – заявила вона.

У ході засідання прокурор САП пояснив, що у висновку експертизи від Мін’юсту експерт не спромігся встановити, чи належать ці підписи підозрюваному Охендовському. А інший висновок від МВС однозначно вказав, що це його підпис. Разом з тим, прокурор наголосив, що ці висновки не суперечать один одному.

Зауважимо, що адвокати Охендовського стверджували, що він ніякого злочину не вчиняв, жодних ризиків, через які його треба відсторонити від посади або змінити йому запобіжний захід, немає. При цьому адвокат Олег Білик заявив, що слідство «фальсифікує» і «підтасовує» факти, а справа взагалі носить «вибірковий характер». Ось наприклад, адвоката Білика дивує, чому в час, коли існувало понад 140 партій, «прокурори виокремлюють лише одну партію (Партію регіонів – Ред.)? Мені невідомо».

Адвокати також повідомили, що подали заяву в ГПУ про неправомірне притягнення Охендовського до кримінальної відповідальності, яка була зареєстрована.

Таким чином, 9 лютого Апеляційний суд м.Києва відмовив представникам САП у задоволенні клопотання про відсторонення Охендовського від посади глави ЦВК, а також відмовив у відкритті провадження на ухвалу Солом’янського райсуду столиці від 21 грудня, якою Охендовському було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 13 лютого. Прокурори хочуть оскаржити останнє рішення. Зауважимо, що наприкінці грудня апеляційний суд ухвалив аналогічне рішення по скарзі адвокатів глави ЦВК, які теж намагалися оскаржити запобіжний захід. Тоді суд вказав, що відповідно до ст.309 КПК України під час досудового розслідування ухвали про особисте зобов’язання не підлягають оскарженню.