У КСУ знову намагаються реабілітувати ексголову суду Шевчука і виплатити йому 17 млн грн

Таку реабілітацію у Конституційному суді вже розпочали ухваленням спеціальної постанови, яку завбачливо приховали від суспільства.

© Укрінформ

Як повідомляло ZN.UA, Конституційний Суд наприкінці лютого ц. р. вже робив утаємничену спробу усупереч Конституції та закону повернути на посаду Станіслава Шевчука, звільненого у травні 2019 року за вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе та систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді КСУ та виявило його невідповідність займаній посаді. Тоді таке рішення ухвалити не вдалося, інформує ZN.ua.

13 березня 2023 року сплив дев’ятирічний строк перебування Шевчука на посаді судді КСУ, що взагалі зробило неможливим в принципі повернення до цього питання.

Натомість, як повідомили джерела ZN.UA, 16 березня КСУ прийняв постанову про передачу чергової заяви Шевчука (про скасування постанови від 14 травня 2019 року та звільнення його з посади судді КСУ у відставку) на розгляд постійної комісії з питань регламенту та етики «для надання відповідного висновку».

При цьому вказану постанову утаємничили від суспільства – її не розмістили на офіційному сайті КСУ. Але ця постанова є у розпорядженні ZN.UA і наші читачі можуть ознайомитися з її змістом.

Наразі, за даними ZN.UA, вказана комісія через розбіжність позицій її членів не дала такого висновку. Так, член цієї комісії Віктор Кичун вніс пропозицію визнати юридично неможливими розгляд комісією заяви Шевчука з огляду на відсутність для цього правових підстав.

У своєму зверненні до голови комісії Василя Лемака та інших колег, яке є в розпорядженні ZN.UA, суддя Віктор Кичун зазначив, що діяльність КСУ з розгляду заяви Шевчука має відверто протиправний характер, виходячи з того, що:

• заява Шевчука взагалі не підлягає розгляду КСУ, оскільки: у ній порушуються питання, вирішення яких не відносяться до повноважень КСУ; вона подана неналежним суб’єктом (відповідно до ст. 149-1 Конституції та ст. 21 Закону заява про відставку з посади судді може бути подана лише діючим суддею, а Шевчук з 2019 року ним не є);
• ухвалена постанова є вочевидь неправовим актом, оскільки вона: 1) ухвалена на незаконному засіданні КСУ; 2) ухвалена з питання, яке за законом не є предметом розгляду спеціального пленарного засідання КСУ (відтак – з виходом КСУ за межі своїх повноважень); 3) ухвалена за відсутності правових підстав для такого рішення КСУ (у постанові не наведено жодної норми права, яка б була безпосередньою підставою для розгляду вказаного питання на спеціальному пленарному засіданні та ухвалення такого рішення); 4) є абсолютно юридично необґрунтованою (у постанові не наведено жодного юридичного аргументу, який би обґрунтовував законність її прийняття); 5) містить доручення (зобов’язання) комісії, виконання якого не входить до її компетенції.

Віктор Кичун зазначає, що з огляду на відверте ігнорування закону та очевидну упередженість, які намітилися у діяльності КСУ стосовно розгляду заяв Шевчука, висновок комісії вочевидь буде використаний для протиправної реабілітації Шевчука. З власних джерел ZN.UA стало відомо, що таке рішення КСУ, крім іншого, з високою імовірністю спричинить незаконну виплату з бюджету Шевчуку винагороди судді за час «вимушеного прогулу» (близько 17 млн грн) та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання у розмірі близько 200 тисяч грн.

Нагадаємо, 14 травня 2019 року судді КСУ (12 з 16 присутніх на засіданні) висловили недовіру голові Конституційного суду Станіславу Шевчуку і проголосували за його звільнення з посади судді.

Згідно з висновком постійної комісії з питань регламенту та етики Шевчука звільнили з посади судді КСУ за перевищення ним службових повноважень, тиск на суддів, грубе і систематичне нехтування своїми обов'язками, політизацію діяльності суду, зловживання владою, "що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду України".

Цікаво, що саме Станіслава Шевчука вважають відповідальним за рішення КСУ про скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, прийняте в лютому 2019 року, після якого НАБУ довелося закрити низку резонансних справ.