«Сумихімпром» і ОГХК засвітили свої банківські зв’язки з Львочкіним та Жванією

В угоді про розрив травневого контракту на постачання ільменітового концентрату держпідприємство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) і ПАТ «Сумихімпром» вказали свої зв’язки з банками відомих політиків. Угода опублікована у «Віснику державних закупівель».

«Сумихімпромом» вказав свій рахунок у банку «Кліринговий дім». Він належить Івану Фурсіну та Юлії Льовочкіній, сестрі екс-голови Адміністрації президента Януковича. Фурсін відомий як бізнес-партнер Дмитра Фірташа по компанії «Росукренерго», а також як одногрупник по інституту Сергія Льовочкіна.

При цьому керівником «Сумихімпрому» є Ігор Лазакович, який раніше працював у структурах Дмитра Фірташа. Він також управляє санацією держкомбінату, через яку держава не може повернути повноцінний контроль над «Сумихімпромом». Його було втрачено, коли Львочкін очолив Адміністрацію президента Януковича.

«Об’єднана гірничо-хімічна компанія» вказала рахунок у «Діамантбанку», співвласником якого є екс-нардеп Давид Жванія. Керівником ОГХК є Руслан Журило. Його попередня діяльність була пов’язана зі структурами групи «Приват» та Східним ГЗК, одним з тендерних фаворитів якого був «Діамантбанк». Також відомо, що на виборах 2014 року Жванія зблизився з групою Ігоря Коломойського.

У вересні міністр економічного розвитку Айварас Абромавічус повідомив, що запропонував Журилу звільнитись з державної компанії. У відповідь ОГХК заявила, що міністр бажає зняти Журила, аби призначити керівником свого бізнес-партнера.

Держпідприємство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) контролює роботу Вільногірського ГМК та Іршанського ГЗК, що ведуть видобуток та збагачення ільменітової руди в Україні і є одними з найбільших у світі видобувачів цих копалин. До 2014 року їх роботу контролювала група Фірташа, яка орендувала комбінати у держави за мізерну ціну.

Після Майдану держава за допомоги групи «Приват» відібрала ці комбінати у «Кримського титану» Фірташа і віддала їх у відання ОГХК, яке очолив Журило. Тоді між групами Фірташа і Коломойського точилась інформаційна війна, однак згодом вона вщухла. За неофіційною інформацією, групи досягли взаєморозуміння по питанню ОГХК. У свою чергу держава також не вела активних дій по звільненню менеджерів Фірташа з «Сумихімпрому» та «Запорізького титано-магнієвого комбінату».