Пішов із життя Дмитро Павличко: факти біографії легендарного поета

Сьогодні, 29 січня, помер відомий український поет, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко. Йому було 94 роки.

"Апостроф" ділиться фактами біографії легендарного поета, інформує Апостроф.

Поет, перекладач, дипломат, політик, один із авторів Акту проголошення незалежності України, Павличко належав до покоління "шістдесятників" - української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією.

Автор пісні "Два кольори" народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатове Яблунівського району Івано-Франківської області.

Перший вірш художника "Дві ялинки" було опубліковано у 1951 році під час навчання поета у Львівському університеті, але відліком творчості можна вважати у 1940-х. Його твори стали відображенням суспільних подій нашої країни того періоду. У 1953 побачив світ його перша поетична збірка "Кохання і ненависть".

У 1953 році Павличко закінчив університет, обіймав посаду завідувача поезії в журналі "Дзвін" та редактора журналу "Всесвіт".

Павличко також – один із провідних перекладачів України, який переклав українською мовою повні збори творів Шекспіра у шести томах.

Крім того, геніальні тексти, що вийшли з-під пера Павличка, стали піснями. "Впали роси на коси", і "Явір і яворина", і "Долиною туман тече" і, звичайно ж, - "Два кольори". Ця пісня, яка вже стала народною, має унікальну історію. Цензура УРСР "охрестила" її "гімном націоналістів" через символічний червоний і чорний кольори. Вона і сьогодні не дає спокою росіянам.

Також він активно проявляв себе як громадський діяч. У 80-90-х роках минулого століття обіймав посаду голови Товариства української мови ім Тараса Шевченка, був одним із засновників Демократичної партії України та Народного Руху України.

"В мені є Україна – моє головне почуття. А є ж іще сім’я, і дружба, і вороги… І тому, якщо говорити про центральне дерево моїх почувань, то воно все ж таки є Україною. Але це дерево не самотнє: я знаю традиції великих людей інших народів, я належу до світу свободи та сонця, але моя родина – то щоденне життя, хліб і молитва", – говорив Павличко.