Воєнний стан: яка відповідальність за самовільне залишення частини

У серпні набули чинності певні зміни в законі.

З перших днів війни, яку розпочала Росія проти України, на захист нашої країни стало багато сміливих українців. Українське законодавство постійно оновлюється, підлаштовуючись під нові реалії. Так у серпні набув чинності Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень». Фахівці «Юридичної сотні» розповіли, яка тепер передбачена відповідальність за самовільне залишення частини, інформує ZN.ua.

© Getty Images

Вони зазначили, що законодавець уточнив підстави притягнення до кримінальної відповідальності в умовах воєнного стану, визначивши в частині 5 статті 407 Кримінального кодексу строк три доби, після спливу якого за вчинене настає кримінальна відповідальність в умовах воєнного стану. У редакції цієї частини, що діяла раніше, не було часових обмежень.

Відповідно до формулювання зміненої норми строк не застосовується, якщо самовільне залишення частини вчинене в бойовій обстановці.

Але це не означає, що відповідальності за самовільне залишення частини (СЗЧ) тривалістю менше трьох діб не буде. Стаття 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що покарання з обтяжуючою обставиною призначається, якщо СЗЧ відбулося «в умовах особливого періоду, крім воєнного стану», що нівелює можливість застосувати адміністративну відповідальність за СЗЧ під час воєнного стану. Але залишається дисциплінарна відповідальність.

Відповідно до Дисциплінарного Статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

• зауваження;
• догана;
• сувора догана;
• позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
• попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
• пониження в посаді;
• пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
• пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу). Звільнення за службовою невідповідністю під час воєнного стану не може бути застосоване, оскільки Закон «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачає такої підстави для звільнення у воєнний стан. Якщо військових не можуть одразу призначити на нижчу посаду, вони переходять у розпорядження командира.

Юристи нагадали, що СЗЧ знижує грошове забезпечення військового (за наказом командира). У випадку застосування дисциплінарних санкцій військовий також позбавляється частини премії, яка є складовою щомісячного грошового забезпечення.

Також, відповідно до наказу МОУ № 260 виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

На час воєнного стану військові мають право на додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168, однак до наказу про її виплату не включаються ті, хто самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), — за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника). Також час СЗЧ не зараховується до вислуги років.