WP: В Бахмуті найманці «Вагнера» ведуть безглузду битву за політичні амбіції Прігожина
Українські солдати кажуть, що ворог несе важкі втрати, тому що його командування не ставиться до солдат як до людей, але з українського боку теж багато загиблих і поранених, інформує
Рев і гуркіт артилерії рідко коли вщухає в Бахмуті. В розбитих і холодних будинках жителі гуртуються разом при свічках і молять Бога про безпеку. На полі битви солдати з обох сторін гинуть масово.
Український наступ в інших частинах країни сильно змінив мапу поля битви. Але в місті Бахмут Донецької області за чотири місяці жорстоких боїв мало що змінилося. Про це пише
Після безладного російського відступу з міста Ізюм битва за Бахмут - це більше не частина жодної скоординованої військової операції. Натомість Прігожин посилає все більше найманців «Вагнера» в бій, розраховуючи отримати політичну вигоду від окупації міста в той час, як армія Владіміра Путіна відступає на інших напрямках. Виснажені українські солдати, яких чисельно менше, ніж на боці ворога, покладаються на більш хитрі тактики, щоб вистояти в жорстокій битві. Вони стежать за російськими позиціями за допомогою цивільних безпілотників. А нещодавно мобілізовані інженери експериментують з переробленою зброєю в імпровізованих лабораторіях, які вони облаштували в будинках поблизу.
«Чесно кажучи, нам доводиться все це робити. У Росії є солдати, зброя, все. Нам потрібно бути розумнішими», - сказав виданню український військовий на ім’я Влад з 93-ї бригади, який намагається зробити безпілотники здатними нести протитанкові гранати і іншу зброю.
У Бахмуті видобували сіль. До російського вторгнення, яке почалося 24 лютого, в місті жило близько 70 тисяч людей. Зараз тут лишаються ледве 15 тисяч мешканців. Цього тижня бої були інтенсивні. Тож на вулицях людей не було взагалі. Бур’яни захопили пшеничні поля. Військова техніка їздить розбитими дорогами, здіймаючи хмари пилу.