Катували водою, ятрили рани: захисники Маріуполя розповіли про тортури у полоні РФ

Захисники «Азовсталі» які повернулися на підконтрольну Україні територію внаслідок обміну військовополоненими розповіли про своє перебування в російському полоні, тортури та знущання там.

Після виходу військових зі зруйнованого заводу, деяких важкопоранених бійців відправили не до лікарні, а Оленівську колонію, розповів боєць полку «Азов» Владислав Жайворонок (позивний «Вікіпедія»).

«І через це ми можемо тільки здогадуватися, які там тортури були для тих, кого вони вважали достатньо здоровими для цього», - пояснює захисник.

Сам він потрапив до лікарні в окупованому Донецьку. Там на поранених чинився постійний психологічний тиск, а «лікуванння» поєднувалося» із тортурами та допитами.

«Уявіть, що поранений знаходиться в лікарні, але з перших днів починається тиск, починаються допити. Хлопці, які там знаходилися, отримували значні тортури. Комусь встромляли голки у рани, когось катували водою, хлопці не отримували лікування», - розповів Жайворонюк.

У лікарні не завжди вистачало необхідних медикаментів і компетентних лікарів, однак Росія ігнорувала ці факти і не зверталася по допомогу, оскільки створювала для світової спільноти видимість дотримання Женевських конвенції.

Там досі залишаються військові, яких донецькі хірурги вилікувати не можуть, і все «лікування» зводиться до підтримки життя. Зараз із ними немає зв’язку.

«Азовець» Денис Чепурко (позивний «Манго») був свідком знущань над захисниками України.

«Я був свідком, коли били хлопців. Нас виганяли на так званий обшук і роздягали догола, на спеці. Присідати змушували. Хто підіймав голову з хлопців, то їх починали відразу бити. Під час допитів били палицями, примушуючи дати свідчення проти власного командування та взяти на себе провину у бомбардуваннях Маріуполя», - розповів він.

Військовослужбовець Головного управління розвідки МОУ Дмитро Усаченко (позивний «Вишня») розповів, що полоненим погрожували розстрілом, вимагаючи зізнатися у начебто вбивстві маріупольців.

Полонених змушували спати на підлозі, обмежували у воді та їжі. Чепурко бачив, як людей з бараку забирали на два-трі дні і повертали назад сильно побитиму, з поламаними ребрами. Полонених заносили назад, іти самостійної вони не могли.

Гуманітарну допомогу від Міжнародного комітету Червоного Хреста у колонію не пускали.