Спартц проти Єрмака: конгресмени обмінюються докорами, ОПУ дистанціюється від скандалу

Конгресвумен Вікторія Спартц відповіла колезі та співголові групи підтримки України в Конгресі США Марсі Каптур на звинувачення у необачності, що грає на руку президентові РФ Владіміру Путіну.

«Преш ніж Марсі Каптур робитиме жорсткі заяви, вона має поїхати до України та подивитися, що відбувається на місцях – хоча б один раз. Марсі, дослухання до кишенькових бюрократів Андрія Єрмака не служить нікому, крім Кремля», - написала вона у Twitter.

Before @RepMarcyKaptur makes her tough claims, she should go to Ukraine and see what’s happening on the ground - at least once.

Marcy, listening to bureaucrats in the pocket of @AndriyYermak serves no one but the Kremlin. https://t.co/fptCFmA9lN

— Rep. Victoria Spartz (@RepSpartz) July 10, 2022

Напередодні представниця Демократичної партії Каптур наголосила на тому, що Конгрес США на чолі з групою підтримки України переважною більшістю членів з обох партій ініціював підтримку нашої країни, яка змушена захищатися у розв’язаній Росією жорстокій війні.

«Ті, хто поширює дикі наративи, спрямовані на підрив позицій українських чиновників під час війни, необачно допомагають Путіну та його пропагандистам», - дорікнула колезі конгресвумен.

Відкритий лист Байдену

8 липня Вікторія Спартц оприлюднила офіційного листа до президента США Джо Байдена, в якому закликала перевірити можливі зв’язки керівника офісу президента України Андрія Єрмака з Росією. Із текстом документу можна було ознайомитися на сайті Конгресу.

«Президент (Володимир) Зеленський дуже наполегливо працює над розбудовою альянсів із Заходом і нашою країною, наш обов’язок повідомити йому, якщо ми можемо мати певні занепокоєння стосовно ключових людей навколо нього. Це також наш обов’язок перед хоробрими українськими воїнами та сильним українським народом, який бореться за свободу та міжнародний порядок для всіх нас», - писала Спартц.

Конгресвумен висунула низку претензій до Єрмака та його заступника Олега Татарова. Їхня суть зводиться до шести пунктів:

• Витік інформації про операцію України із захоплення «Групи Вагнера», що призвело до її невдалого проведення;
• Провалені мирні переговори з Росією перед війною;
• Запевнення українського керівництва, що у лютому Росія не вторгатиметься на територію України, що завадило належним чином підготуватися до війни;
• Здача Херсону та надання його росіянам для організації трагедії батальйону «Азов»;
• Затягування закупівель військової техніки через Міноборони України;
• Цілеспрямоване затягування через свого заступника Олега Татарова призначення незалежного антикорупційного прокурора.

Питання, які порушує Спартц, лунали і до повномасштабного вторгнення. Їх ставили громадські активісти, про них писало ZN.UA та інші українські ЗМІ.

«Розберемося після війни»

У Міністерстві закордонних справ України заяву Спартц назвали «неприхованою спробою повернути в американську політику класичні наративи російської пропаганди про начебто зв’язки керівництва України з Росією».

«Радимо пані Спартц полишити спроби заробити собі додатковий політичний капітал на безпідставних спекуляціях довкола теми війни в нашій країні та горі українців. Особливо цинічними є маніпуляції про Україну та її керівництво від конгресвумен українського походження», - заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

Ніколенко також закликав Спартц припинити підривати наявні механізми надання США військової допомоги для України.

В офісі президента України повідомили, що не отримували від Спартц жодних листів чи звернень, та намагаються подавати ситуацію, що склалася, як «виключно американську історію», яка начебто не стосується України.

«Це справа американської депутатки і американського президента. Дамо їм самим розібратися. Там звучать якісь звинувачення. Якщо Вікторія Спартц має докази своїх звинувачень, нехай оприлюднює їх. Поки, окрім звинувачень однієї із сотень цих депутатів, ми нічого не почули», - заявив речник президента Сергій Нікіфоров.

Прокоментувати лист вирішила і міністерка з питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук, яка натякнула на схожість листа конгресвумен із діями громадських активістів в Україні.

«За змістом лист пані Вікторії легко сплутати з українським депутатським запитом довоєнного зразка або з черговою кляузою від громадських активістів. Зміст та тональність листа пані Спартц виглядають дивно. Таке враження, що ми побачили маленький фрагмент з довоєнного життя українського політикуму», - пише міністерка у Telegram.

Варто зауважити, що минулого місяця радник керівника ОПУ Олексій Арестович відзначився критикою громадських активістів, заявивши, що в Україні щось варте уваги розвивається лише доти, доки їм не зайнялися активісти. Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін пояснив, що такі висловлювання є частиною чергового цілеспрямованого розгортання негативного наративу проти активістів.

«Найкращий спосіб атаки – зняти реальні претензії»

Незалежно від подальшого розвитку ситуації зі зверненням Вікторії Спартц, Україна ризикує отримати проблеми з постачанням зброї, вважає Шабунін.

«З усіх звинувачень конгресвумен натвердішими є: заблоковані конкурси в САП і НАБУ, а також Татаров. Якщо по решті аргументів влада може відбиватся, то щодо перелічених вище – жодних шансів (бо кожна столиця в деталях знає ці історії)», - наголосив він.

На думку голови ЦПК, найкращий спосіб зупинити такі атаки у майбутньому – це зняти реальні претензії: призначити переможця конкурсу на керівника САП; розблокувати конкурс у НАБУ; звільнити підозрюваного в корупційному злочині Татарова.

Питання завершення конкурсу на посаду керівника САП, який триває вже два роки і потребує лише фінального засідання комісії, яка має затвердити свої ж результати оцінок, було одним із важливих у дипломатичних взаєминах між Україною та США напередодні російського вторгнення.

Призначення антикорупційного прокурора до кінця липня також є однією з умов збереження Україною статусу кандидата у ЄС.

Перша етнічна Українка у Конгресі

Вікторія Спартц (уроджена Кульгейко) народилася у місті Носівка на Чернігівщині. Закінчила Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, 2000 року переїхала до Сполучених Штатів.

Працювала в бізнесі та державних установах, отримала посаду головного посадовця з фінансів Служби прокурора Індіани.

У 2017 році була обрана до Сенату, перемігши шістьох інших кандидатів, зокрема, Дена Шмідта (працював із Майком Пенсом) та Меган Уайлз (її кандидатуру підтримав сенатор Люк Кенлі).

У 2020 році Спартц обрали до Палати представників Сполучених Штатів. Вона також є головою Республіканської партії округу Гамільтон.

Спартц є однією із перших офіційних осіб США, що назвали дії Росії в Україні «воєнними злочинами», а російське вторгнення – «геноцидом українського народу божевільним». Вона двічі відвідувала Україну у квітні 2022 року, була у Бучі на Київщині.