NYT: Росія наступає, нещадно обстрілюючи Україну, але чи буде ця стратегія працювати й далі?

Окупація міст Сєвєродонецьк і Лисичанськ стала серйозною перемогою для російської загарбницької кампанії на сході України. Вона довела успішність російської кривавої стратегії, яка поєднує чисельну перевагу у вогневій силі з поступовим просуванням вперед.

Водночас, виникають серйозні питання щодо того, як довго кожна зі сторін зможе підтримувати бої такої інтенсивності. Особливо це стосується виснажених й гірше озброєних сил України, яким доводиться покладатися на гірше підготовлених рекрутів. Про це пише New York Times, додаючи, що українська армія зазнала важких втрат. А її моральний стан погіршується через напружені бої, відступи й постійні російські обстріли. Російська армія зазнала страшних втрат теж, але вона продовжує свій повільний наступ. Після окупації Лисичанська вона фактично взяла під контроль всю Луганську область, що дозволяє росіянам наступати на українські міста в Донецькій.

Руйнівна стратегія, заснована на можливостях далекобійної артилерії, підходить для рівнин українського сходу. Крім того, коротші ланцюги забезпечення в регіоні теж грають на користь Росії. Однак, ця стратегія може не спрацювати в інших місцях. Досі не зрозуміло, як далеко Владімір Путін збирається зайти в ході свого наступу, а також яку кількість втрат серед живої сили і техніки його армія здатна ще витримати, перш ніж їй знадобиться довга пауза для відновлення сил.

Українські чиновники кажуть, що їхня мета - завдати максимальний біль російській армії, змушуючи її воювати за міста, як це відбулося в Сєвєродонецьку і в менших масштабах в Лисичанську. Але обидва міста, зрештою, потрапили в окупацію. Тож тепер такий підхід викликає сумнів. Ставлення українських військових до нього теж не однозначний. Частина з них переконана, що спроби утримати міста безплідні.