Фінляндія платила за свій нейтралітет величезну ціну, - Іван Патриляк

Доктор історичних наук Іван Патриляк пояснив, що таке фінляндизація і яку ціну свого часу заплатила Фінляндія за свій нейтральний статус.

Про це він розповів у власному блозі.

Як зазначає вчений, ще до початку повномасштабної російсько-української війни часто можна було чути про ідею фінляндизації України. Він зауважує, що цей термін доволі туманний і не надто зрозумілий. Тому Іван Патриляк вважає за потрібне пам’ятати про досвід Фінляндії, зокрема, закінчення Другої світової війни, її постійні балансування між незалежністю та окупацією і ціну, яку вона заплатила за нейтралітет.

Він зауважує, що Радянський Союз і Фінляндія вели війни, але завжди згідно з мирними договорами Фінляндія зберігала свою незалежність і свій суверенітет, хоча інші країни Сталін завжди хотів поглинути. Тому, каже професор, виникає питання, чому Москва дозволила Фінляндії залишиттися незалежною.

«Як припускають зараз дослідники, Сталіну хотілося утримати певне таке вікно нейтральної країни на північному кордоні. Нейтральна Фінляндія гарантувала, що західні країни не зможуть сконцентрувати свої війська біля двох стратегічних для Радянського Союзу місцевостей – біля Кольського півострова і біля Ленінграду, другого за величиною міста СРСР. Відповідно, якоїсь несподіваної атаки на радянську територію не могло бути з території нейтральної Фінляндії, тоді як Радянський Союз мав свої війська на території цієї нейтральної держави і міг у будь-який момент взяти її під свій контроль», - пояснює Іван Патриляк.

Через побоювання Москви, зазначає він, щодо відбудованої Німеччини і формувань структур НАТО у Європі Фінляндія була змушена обмежити свою діяльність на міжнародній арені, договір 1948 року не давав їй нормально розвивати міжнародні відносини, навіть вступити в ООН чи отримати допомогу від США за планом Маршалла, а в торгівлі передусім вона мала орієнтуватися на СРСР.

Але після смерті Сталіна, зазначає професор, ситуація змінилася, вже у 1954 році радянські війська покинули країну, Фінляндія поступово поверталася у міжнародні відносини, але обережно, зберігаючи прихильний нейтралітет до СРСР, дотримуючись цензури у ЗМІ, не допускаючи критики комунізму, аби не дратувати Москву.

«Фінляндія підкреслено вела себе дружно, щоб стримати можливу окупацію країни. З іншого боку, Фінляндія платила за свій нейтралітет величезну ціну», - підсумовує Іван Патриляк.