Запізніле каяття у хабарництві не врятувало селищного голову від 7 років в’язниці

Суд засудив до 7 років ув’язнення селищного голову містечка Дорошевого (Харківська обл.) Миколу Лізниченка за отримання $3 тис. хабара за сприяння у виділенні двох земельних ділянок. Про це йдеться у вироку Харківського районного суду від 25 квітня.

Прокуратура звинувачувала Лізниченка у тому, що у 2014 році він вимагав від підприємця, який займався наданням інформаційної та юридичної допомоги при оформленні землі і на той час представляв інтереси двох громадян, $3 тис. за сприяння у виділенні двох земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво на території смт. Хорошеве.

Першу частину хабара у 10 тис. грн селищний голова отримав на початку січня 2015-го. На отриманні решти 50 тис. грн на початку червня він був затриманий правоохоронцями.

Під час судового слідства Лізниченко свою вину не визнавав, від дачі свідчень відмовлявся, однак в судових дебатах «покаявся та визнав свою вину… і просив суд не позбавляти його волі».

Однак суд не визнав пом’якшуючою обставиною «щире каяття» Лізниченка, оскільки він, як вказує суд, протягом «декількох років не визнавав свою вину у пред’явленому обвинуваченні, ухилявся від відповідальності за цей злочин, і, лише після пред’явлення йому під час судового слідства беззаперечних доказів його вини… визнав свою вину».

Відтак селищний голова отримав 7 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Суд вказав, що вину Лізниченка, окрім його зізнання, доводять матеріали слідства та покази свідків.

Зокрема, суд врахував відеозаписи, на яких Лізниченко отримує першу і другу частини хабара, протокол огляду його кабінету, де працівники поліції знайшли мічені спецпрепаратом 46 тис. грн, які були видані підприємцю для вручення чиновнику в якості хабара, та висновок експертизи про те, що виявлена на долонях затриманого фарба відповідає тій, якою були покриті гроші тощо.

Суд також прийняв до уваги свідчення у суді підприємця про вимагання у нього селищним головою хабара. Так, постраждалий розповів, що неодноразово приїжджав до Лізниченка з наміром з’ясувати, чому затягується розгляд заяв про виділення земельних ділянок під забудову. На його питання селищний голова пояснював, що в даний час ведеться підбір ділянки, при цьому «він своїми діями давав йому зрозуміти, що йому необхідно дати кошти, а точніше хабар, щоб прискорити вирішення».

Суд, серед іншого, також взяв до уваги покази депутата Хорошевської селищної ради, який розповів, що Лізниченко «просив депутатів селищної ради проголосувати позитивно, тобто «за» виділення земельних ділянок». Він також заявив, що «депутати розуміли вплив селищного голови, а тому проголосували «за».

Вирок Лізниченку ще не набув сили, оскільки він подав апеляцію.