По афері «Meinl Bank», Нацбанку і комбанків НАБУ розслідує 12 млрд, а поліція – нібито 400 млрд

Солом’янський районний суд м. Києва дозволив НАБУ вивчити та скопіювати документи Національного банку першої половини 2014 року, які стосуються рефінансування приватним банківським установам.

Таке рішення суд ухвалив на клопотання детективів, які розслідують кримінальне провадження №52016000000000119 від 27 квітня 2016 року.

НАБУ цікавлять документи Нацбанку, у тому числі листи, довідки, службові та доповідні записки, висновки у паперовому та електронному вигляді, які стосуються розробки, підготовки, погодження, візування та затвердження нормативних документів про умови надання кредитів рефінансування для збереження ліквідності комерційних банків у період з 24 лютого 2014 року по 28 травня того року.

Під документами стоять підписи тодішніх керівників НБУ Ігоря Соркіна та Степана Кубіва. Перший сьогодні оголошений в розшук Генеральною прокуратурою, другий займає посаду першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку та торгівлі.

Раніше, в середині червня, в рамках цієї справи детективи НБУ отримали тимчасовий доступ до документів НБУ, що стосуються обліку та контролю низки українських банків, якими користувалися кореспондентськими рахунками (Ностро і Востро) в австрійському «Meinl Bank Aktiengeselschaft».

Мова йде про банки АТ «КБ Південкомбанк», ПАТ «Банк «Київська Русь», ПАТ «Міський Комерційний Банк», ПАТ «Автокразбанк», ПАТ «Терра Банк» , ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «КБ «Хрещатик» та АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Саме ці банки НАБУ підозрює у використання кореспондентських рахунків «Meinl Bank» для відмивання коштів через схему погашення заборгованості підконтрольних фірм перед австрійським банком.

Слідчі вважають, що по цій схемі з України виводилися кошти рефінансування, отримані банками від НБУ. При цьому, детективи підозрюють, що в схемі були задіяні невказані посадовці Нацбанку.

Загальна сума розтрати в цьому епізоді за даними НАБУ становить 12 млрд грн. у 2014-2015 роках.

За даними ЗМІ, «Meinl Bank» останні два роки активно використовувався українським банкірами для виводу коштів з України. При цьому, всі банки, які фігурують в розслідування НБУ вже знаходяться у стані ліквідації.

Також детективи встановлюють, як в 2014-2015 роках НБУ проводив тендери на рефінансування, приймав рішення про надання кредитів та обирав заставу. НАБУ цікавить, як НБУ поводився з проблемними банками, хто відповідав за їх ліквідацію та повернення рефінансування, на основі яких документів та з яким результатом посадовці Нацбанку справилися зі своїми обов’язками. По цьому епізоду НАБУ запросило доступ до документів, які зберігаються в центральній будівлі Нацбанку на вул. Інститутська, 9.

Детективи отримали дозволи суду на доступ до документів, що стосуються діяльності НБУ з ПАТ «КБ Південкомбанк», ПАТ «Банк «Київська Русь», ПАТ «Міський Комерційний Банк», ПАТ «Автокразбанк» («АКБ Банк»), ПАТ «Терра Банк», ПАТ «Дельта Банк».

При цьому, суд не дозволив НАБУ читати та копіювати документи щодо рефінансування двох банків – «Хрещатик» та «Фінанси і кредит».

Суддя Л.Кізюн відмовила, оскільки, детектив не надав «доказів відносно наявності відомостей внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення» цими банками. Також детектив не довів судді «наявність достатніх підстав» вважати, що «Хрещатик» і «Фінанси і кредит» здійснювали «фінансові операції, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення». Єдиний реєстр судових рішень не містить інформації, що в рамках цього кримінального провадження детективи повторно зверталися за дозволом почитати в будівлі НБУ документи про рефінанс «ФіК» та «Хрещати».

Відмітимо, що за день до реєстрації НАБУ досудового розслідування схоже кримінальне провадження щодо виводу коштів через «Meinl Bank AG» зареєструвало Головне слідче управління Національної поліції.

Слідчі поліції стверджують, що злочинна група невстановлених осіб, які представляли інтереси австрійського банку, спільно з власниками українських фінустанов здійснили аферу по виводу в 2011-2015 роках з України 400 млрд грн.

В подальшому ці кошти були легалізовані в країнах ЄС. Вже 20 травня поліція звернулася до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про доступ до документів Фонда гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку, які пояснюють роль держорганів в виводі коштів через «Meinl Bank AG».

Щоправда, судячи з матеріалів судової справи, у поліції є дані про перерахування українським банками через «Meinl Bank AG» коштів на суму близько 7,5 млрд грн по сьогоднішньому обмінному курсу, а зовсім не заявлені 400 млрд грн. Але коло банків, що виводили через австрійську установи кошти, у поліції майже вдвічі ширше, ніж у детективів Бюро. Майже всі вони проходять процедуру ліквідації.

Банки, які поліція підозрює у виводі коштів через рахунки «Meinl Bank AG»

Юрій Школяренко, “Наші гроші”