На війні загинув актор зі стрічки "Довбуш"

На фронті загинув актор та військовий Яків Ткаченко, який зіграв у таких стрічках, як «Довбуш», «Перевізниця», «Безславні кріпаки», «Червоний», «Ціна правди».

Про це пише "Українська Кіноакадемія" на сторінці у Facebook, посилаючись на повідомлення кастинг-директорки Алли Самойленко, інформує Апостроф.

Актор Яків Ткаченко відомий за ролями у фільмах «Червоний», «Припутні», «Безславні кріпаки», «Ціна правди», «Довбуш» та інші.

В "Українській Кіноакадемії" детальніше описують історію бійця:

"У перші дні повномасштабної війни Яків Ткаченко вступив до лав територіальної оборони Дніпра. У складі 128-ї бригади ТрО брав участь у боях на Донеччині, був двічі поранений".

Яків Ткаченко у 2023 році демобілізувався, проте потім вирішив таки повернутися на фронт.

"Величезна втрата для українського кіно. Висловлюємо співчуття рідним та близьким актора", - додають в "Українській Кіноакадемії".

Головна редакторка "Антоніна" Лєна Чиченіна також відреагувала на новину з приводу загибелі актора:

"Загинув Яків Ткаченко. Той актор, якого ви запам?ятовуєте з першої ж ролі і ні з ким ніколи не плутаєте. Дуже яскравий, фактурний, талановитий. Ідеальний для історичних стрічок. Вперше я його побачила у «Припутнях», де він зіграв такого вже зовсім спитого алкаша, місцями неадекватного та агресивного. І, звісно, не все у його житті було так просто. Яків зміг дуже яскраво зіграти дві дуже різні сторони цього персонажа і глядачі його одразу запам?ятали".

Вона додала кілька висловів Якова, зокрема, коли він розповідав про поранення, повернення в кіно та театр, акторські плани на майбутнє та війну:

«Два поранення було. Кульове осколкове. Це був бій, я стріляв з кулемету і в мене поцілив російський снайпер. Потрапив в бік плити, бо збоку стріляв. Ми навіть не знали, що вони так близько до нас підійшли. Уламки кулі мені розлетілися в шию, по тілу, потрапили до рота. Мені зробили операцію. Місяць я відновлювався. А ще одне поранення, це по наших позиціях працював дуже щільно танк».
«Я планую повернутися в театр та кіно, тому що більше нічого (тепер уже ще воювати) я не вмію. І дай боже, щоб режисери були, кошти були, адекватні продюсери, які вкладалися. Адже період після війни буде ще більш важливим, тому що треба буде країну відбудовувати й всі рани суспільства лікувати. А це потрібно буде робити точно не такими розважальними серіалами».
«Поки я в такому віці, то, напевно, зіграв би Івана Сірка. Це така цікава історична постать. Мені було б дуже цікаво втілити його на екрані»
Я дивлюсь і думаю: «Боже! Хто ці люди й що вони роблять?!». А найстрашніше, що це «хавають» наші українці, які, дивлячись на це, думають, що так само воно на фронті й відбувається. Нічого подібного. Там не така красива картинка, яку нам показують, і не всі наші воїни герої й не усі вони супермени… Війна — це некрасиво. Війною не можна пишатися».
«Можливо згодом, років через 20—30, ситуація буде зовсім інша. А от наразі, поки йде війна, не може актор, який не має цього жахливого досвіду, правдиво зіграти військового. Бо ти не просто граєш. Ти точно знаєш, як усе це відбувається, зсередини. У нас тоді все склалося і я йому дуже вдячний за таке його чесне рішення».