РФ прикидається жертвою "русофобії", коли сама шкодить росіянам: історик Снайдер назвав найбільш шкідливі дії Москви
Професор Єльського університету пояснив походження й мету російської пропаганди про "русофобію", інформує .

Професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер виступив перед Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй, скликаної Росією для обговорення так званої русофобії, яку нібито виявляють проти неї українці. Науковець , що цей термін Москва використовує як форму імперської пропаганди та мови ворожнечі, прикидаючись жертвою для виправдання воєнних злочинів на території України. У першу чергу шкоду громадянам РФ та російській культурі завдає саме їхня влада.
"Якщо ми занепокоєні через шкоду для росіян і російської культури, тоді нас має турбувати політика російської держави", – наголосив Снайдер.
Історик зазначив, що однозначно поділяє таку занепокоєність, тому назвав дії Москви, які завдали росіянам та їхній культурі найбільшої шкоди протягом 2022 року.
- Підштовхування близько 750 000 громадян, у тому числі найбільш творчих і продуктивних, залишити РФ у зв’язку з її вторгненням в Україну.
- Знищення незалежної журналістики, щоб позбавити росіян можливості пізнавати навколишній світ.
- Запровадження загальної цензури та утиски свободи слова. Професор зазначив, що поки в Україні можна говорити і українською, і російською, у РФ – ні.
"Якщо ви стоїте в Росії з табличкою «ні війні», вас заарештують і, швидше за все, посадять. Якщо ви стоїте в Україні з табличкою «ні війні», якою б мовою вона не була, з вами нічого не станеться. Росія – це країна однієї головної мови, де мало що можна сказати. Україна – країна двох мов, де можна сказати, що хочеш. Коли я відвідую Україну, люди розповідають мені про російські військові злочини обома мовами", – додав Снайдер.
- Цензура шкільних підручників, ослаблення культурних інституцій всередині держави, знищення музеїв і неурядових організацій, присвячених історії.
- Спотворення пам’яті про Велику вітчизняну війну нападом на Україну в 2014 і 2022 роках та позбавлення цієї спадщини всіх майбутніх поколінь.
- Приниження російської культури в усьому світі і забезпечення кінця так званого русского міра. На думку історика, два вторгнення в Україну поклали край минулій прихильності до РФ з боку багатьох наших громадян.
- Масове вбивство російськомовних громадян на території України, оскільки окупанти під час вторгнення знищили більше таких людей, ніж будь-яка інша подія.
- Масова загибель росіян, які були відправлені на загарбницьку війну проти нашої країни. За даними Снайдера, близько 200 тисяч громадян держави-агресора було вбито чи покалічено в ході бойових дій.
- Втягування молодих поколінь у воєнні злочини, забезпечення їм травми й почуття провини до кінця життя.
- Нав’язування жителям РФ думки про те, що геноцид – це нормально. Це можна, зокрема, помітити у виступах президента Владіміра Путіна щодо "неіснування України", повідомленнях пропагандистських ЗМІ з представленням українців як "свиней", "паразитів", "хробаків", "упирів" чи "сатаністів", заявах про "потребу топити українських дітей" і "спалювати будинки разом з людьми" та виступах із закликами знищити всіх жителів нашої країни під надуманим приводом "русофобії".
Перерахувавши ці пункти, Снайдер звернув увагу, що "русофобія" – це риторична стратегія, відома ще з часів імперіалізму. Він повторив, що подібними наративами ворог намагається виправдати агресію проти України й виставити себе жертвою.