Українці стали менше тужити за СРСР і більше підтримувати перейменування вулиць – опитування

Після початку повномасштабної війни РФ проти України серед населення нашої держави збільшується кількість людей, які ставляться до розпаду радянського Союзу як до позитивної події, а також тих, хто підтримує політику декомунізації та дерусифікації. Про це свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру, проведеного з 13 по 21 грудня 2022 року.

У ході дослідження було з’ясовано, що 73% респондентів позитивно оцінюють розпад СРСР, 12% – вважають подію негативною, а ще 15% – не змогли визначитися зі своїм ставленням до цього.

Частка тих, хто назвав зникнення Радянського Союзу позитивним, є найбільшою на заході України – 92%, а найменшою (48%) – на півдні. У центральній і східній частині таку відповідь дали 71% і 65% опитуваних відповідно.

Найбільше респондентів вважають розпад СРСР негативним явищем на півдні та сході нашої країни – 23% і 20% відповідно. При цьому в південному регіоні 29% учасників дослідження не висловили однозначної думки.

Подібне опитування, проведене в 2020 році, продемонструвало позитивне ставлення до розпаду Радянського Союзу лише серед 49% респондентів. "Сум" тоді висловлювали 32%. Водночас, як і тепер, найбільше негативних оцінок зникнення історичного утворення було на півдні і сході.

Також опитування дворічної давності відобразило суттєві вікові відмінності у ставленні до розпаду СРСР у південних та східних областях України. Представники молодшого покоління давали більше позитивних оцінок, хоча багато й не мали однозначної думки. Більшість же старших респондентів вважали згадану подію негативною.

Зараз вікова динаміка серед опитаних на півдні й сході зберіглася, однак загальна різниця у відповідях є суттєвою. Люди стали значно менше "тужити" за радянським минулим.

Дослідження продемонструвало й відмінність у думках серед людей, які спілкуються в повсякденному житті різними мовами та мають різний матеріальний стан (не тільки в цьому питанні, а у наступних).

Хоч домінуюча частина російськомовних респондентів і оцінила розпад СРСР як позитивну подію, серед них майже на 20% більше тих, хто "сумує" за цією державою, ніж серед україномовних. Така ж тенденція спостерігалася щодо опитуваних з нижчим матеріальним статусом відносно більш забезпечених.