Атаками на енергетичну інфраструктуру Путін хоче «заморозити» Україну та змусити її здатися

Після безпрецедентної серії російських атак на енергетичну інфраструктуру українці намагаються знайти достатню кількість газу та електроенергії для проходження зимового опалювального сезону. Зважаючи на те, що холодна погода вже наступає, а ціни на паливо і електроенергію стрімко зростають в Європі та інших країнах, Україна готується до темної та холодної зими, яка може зіграти ключову роль у визначенні долі вторгнення президента РФ Владіміра Путіна, пише науковий співробітник Atlantic Council Сурія Джаянті.

10-11 жовтня Росія активізувала свою війну проти України, завдавши найбільшої хвилі ударів по українській цивільній інфраструктурі з початку вторгнення майже вісім місяців тому. Цілями були українські електростанції, лінії електропередач, теплоелектроцентралі та інші енергетичні об'єкти. У перший день російських атак міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що постраждало 30% енергетичної інфраструктури країни. Наступного дня російські ракети пошкодили ще 33 цілі енергетичної інфраструктури. Чергова хвиля російських ударів вразила цивільні та інфраструктурні об'єкти 17 жовтня.

Шкода від цих ударів була значною, міста по всій країні були тимчасово знеструмлені. Ладижинська ТЕС була однією з багатьох, які зазнали прямих ударів. Також постраждали кілька теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Крім того, було пошкоджено дванадцять підстанцій у Київській, Житомирській, Хмельницькій, Львівській, Сумській, Полтавській та Миколаївській областях. Зафіксовано велику кількість дрібних пошкоджень, які потребують ремонту.

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру України загострили і без того нестабільну ситуацію в паливно-енергетичному комплексі країни, що перебуває в стані війни. Протягом вересня російські війська обстрілювали Запорізьку атомну електростанцію, бомбардували райони поблизу Південноукраїнської АЕС та завдали удару по Зміївській ТЕС. Росія випустила 14 ракет 10 вересня по Каховській ГЕС, яка забезпечує електроенергією весь Каховський район. Російські війська також атакували Харківську ТЕЦ, другу за величиною в Україні. Інші російські ракети вивели з ладу кілька високовольтних підстанцій, залишивши без електропостачання щонайменше 40 підстанцій і відключивши кілька великих повітряних ліній електропередач.

Українці відреагували на ці атаки з притаманною їм стійкістю. Оператор електромереж країни «Укренерго» повідомив, що ремонтні роботи в більшості випадків займуть менше одного-двох днів. Український прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна наразі не має потреби в імпорті електроенергії з Європи. Тим не менш, були запроваджені заходи для вирішення енергетичної кризи, що насувається. «Укренерго» запровадив аварійні відключення, Міністерство енергетики заборонило експорт електроенергії з метою забезпечення достатньої потужності для стабілізації української енергосистеми, а уряд звернувся до громадян із закликом зменшити споживання електроенергії в години пік.

Реакція України не відповідає енергетичній небезпеці, в якій опинилася країна з наближенням зими. У вересні ДТЕК був змушений збільшити виробництво електроенергії на 16%, щоб запобігти нестабільності енергосистеми та відключенням електроенергії по всій країні, оскільки близько 45% генеруючих потужностей в Україні відключені. Тільки вісім з 15 ядерних реакторів України працюють, при цьому сім непрацюючих енергоблоків складають більше 25% енергогенеруючих потужностей країни. Жоден з шести реакторів Запорізької АЕС не працює через російські обстріли, і лише три з чотирьох реакторів Рівненської АЕС наразі експлуатуються. Відновлювані джерела енергії України, на які припадало близько 12% виробництва електроенергії до вторгнення, наразі не працюють на території, тимчасово окупованій Росією, або у прифронтових регіонах. Щонайменше дві гідроелектростанції також не працюють.

В Україні є 14 ТЕС, які працюють на вугіллі або газі. Вісім належать найбільшій приватній енергетичній компанії країни ДТЕК, три належать «Центренерго», а решта належать меншим державним або приватним структурам. Зараз працює лише одна з ТЕС «Центренерго» – Трипільська. Лише шість ТЕС ДТЕК працювали до 10 жовтня. Дві згодом були пошкоджені російськими ударами. З такою великою часткою вимкненої генеруючої потужності єдиною причиною, чому Україна не зазнала серйозного збою в електромережі, є низький попит. Близько 20% території України все ще тимчасово окуповані Росією, близько семи мільйонів українців покинули країну, а величезна кількість будівель перетворилася на руїни і тому не споживає електроенергію. Це загалом зменшило споживання електроенергії по всій країні приблизно на 35%, тому поточна криза постачання ще не пошкодила мережу. Однак російська кампанія атак ще більше послабила енергетичний сектор саме з початком холодів.

Ситуація з газом не набагато краща, оскільки газ є основним ресурсом для опалення в Україні. Державна енергетична компанія України «Нафтогаз» заявляє, що має дещо менше 14 мільярдів кубічних метрів газу в запасах на зиму. Це значно нижче 18-19 млрд кубометрів, необхідних для проходження повного опалювального сезону, і катастрофічно нижче 21-22 млрд кубометрів, необхідних для особливо холодної зими. Хоча очікуване споживання газу цієї зими зменшиться порівняно зі звичним роком з тих же причин, що і споживання електроенергії, муніципальні системи опалення, що працюють на газі, не дозволяють індивідуально скоротити споживання. Муніципальне опалення є загальноміським і може бути або увімкненим, або вимкненим, тому будь-яке скорочення споживання, ймовірно, буде набагато менш значним, ніж для електроенергії. Замість того, щоб заощаджувати газ зараз, деякі частини України, зокрема, Київ, вже розпочинають опалювальний сезон, попри відносно теплу погоду.

Україна терміново потребує технічної підтримки та фінансової допомоги для забезпечення джерел енергії на зиму. Оголошене заморожування обмеженого експорту електроенергії до Європи коштуватиме Україні 150 мільйонів доларів на місяць, що ускладнить ремонт її систем та продовження закупівлі газу. Президент України Володимир Зеленський попросив у іноземних донорів 55 мільярдів доларів на покриття дефіциту бюджету, плюс ще 17 мільярдів доларів на допомогу в ремонті енергетичної інфраструктури. Українці повинні зробити свій внесок, скоротивши споживання, в той час як український уряд повинен відкласти опалювальний сезон, відключити або зменшити муніципальне опалення, а також зберегти запаси енергоресурсів, коли вони почнуть вичерпуватися. Нові енергоефективні технології мають бути розгорнуті якнайшвидше по всій Україні.

Якщо партнери України не хочуть дозволити президенту РФ Владіміру Путіну «заморозити» країну, змусивши її до капітуляції, вони повинні надати технічну підтримку та фінансування, які дозволять Україні пережити зимовий сезон. Певна допомога вже надходить. Європейський інвестиційний банк 12 жовтня надав Україні 550 мільйонів євро для оплати ремонту та відновлення енергетичної інфраструктури. Ці кошти будуть використані для того, щоб допомогти Україні підтримувати стабільність електромережі, відновити енергопостачання та усунути деякі з нещодавніх пошкоджень інфраструктури. Але значно більше потрібно для того, щоб українцям було тепло в домівках, поки їхня армія продовжує звільняти тимчасово окуповані Росією території, резюмує Atlantic Council.