The Economist: Сі Цзіньпін і Путін хочуть перекроїти світовий порядок під себе, але роблять це по-різному

Впродовж історії людства великі держави і диктатори могли безкарно перетворювати життя слабших на кошмар. Але ось вже майже 80 років всі за виключенням кількох країн-ізгоїв, прагнули до іншого світового порядку.

Цей порядок був заснований на відразі до індустріалізованої і наповненої расовими виправданнями дикості Другої світової війни. Керуючись амбіціями, щоб таке не повторилося «ніколи знову», переможці на чолі зі США сформулювали конвенції, які визначили злочини проти людства, які не можна пробачати, і передбачали, що ті, хто їх скоює, повинні заплатити високу ціну. Пригадуючи економічні катастрофи і людські страждання, якими був устелений шлях до світової війни, автори цього порядку збудували ООН і інші міжнародні інститути, щоб просувати співпрацю і розвиток, - пише The Economist, визнаючи, що деякі суперечки після 1945 року не були вирішені.

Десятиліттями напруга між національним суверенітетом і захистом людей ховалася у основоположних документах нового світового порядку: від Статуту ООН до Універсальної декларації про права людини. Впродовж багатьох років доступ був також не рівним. Надто багато людей безсило страждали під владою тоталітарних режимів чи в колоніальних імперіях.