Business Insider: Найманці «Вагнера» можуть стати катастрофою для Путіна і Росії

У баварському місті Райн на ринковій площі стоїть пам’ятник, який служить нагадуванням про буремні часи. Він присвячений Йоганну Церкласу, графу Тіллі, який керував арміями імператора Священної Римської імперії Фердинанда II у битвах проти протестантів у першому десятилітті Тридцятирічної війни.

Прихильники імперії вважали графа Тіллі героєм. Але вороги зневажали його за страшні воєнні злочини, які його найманці скоїли під час пограбування Магдебурга в 1631 році. Уникаючи цієї незручної деталі, пам’ятник в Райні вшановує його смерть неподалік від міста в битві, яка відбулася в 1632 році і закінчилася поразкою від рук шведських протестантів. Армії, якими керував граф Тіллі, складалися з найманців, яких називали ландскнехтами або кондотьєрами. Та переломна роль, яку вони зіграли в порятунку імперської армії, перегукується з історією російської групи «Вагнер». Їхні долі схожим чином переплітаються з режимами, яким вони служать. Але вони також однаково порушують командну ієрархію цих режимів. Про це в статті для Business Insider пише лектор з європейських досліджень Королівського коледжу Лондона Александр Кларксон.

Він визнає, що історичні порівняння - справа невдячна. Кожен конфлікт має свій унікальний соціальний контекст, який не так легко підлаштувати під динаміку, яка була визначальною для війн минулих ер. Розуміння особливостей бойового простору критично важливе для того, щоб спроби знайти спільні закономірності не привели до наведення абсурдних аналогій, які повністю ігнорують різницю між битвами за допомогою списів і мушкетів у 17-му столітті і артилерійськими битвами із застосуванням безпілотників, які сьогодні тривають в Україні. Але, пам’ятаючи про всі ці застереження, можна помітити дві історичні закономірності, які можуть дати підказку, як буде еволюціонувати роль найманців у політичній системі Росії з часом.

Перша з них стосується того, наскільки найманці зазвичай переплітаються з правлячими елітами у політичній системі. Походження групи «Вагнер» має набагато глибше коріння, ніж оглядачі вважали ще кілька років тому, дивуючись розширенням ролі цієї «приватної армії» у російському вторгненні на Донбас в 2014 році чи в Сирію в 2015-му. Після розпаду СРСР в 1991 році і майже повного занепаду армії і спецслужб Росії в пострадянський період багато кадрів сил спеціальних операцій покинули державну службу, на якій їм платили копійки. Натомість вони почали працювали на бізнеси і корпорації, якими керували олігархи, наприклад, «Роснефть» і «Газпром». З приходом Владіміра Путіна до влади постійний потік кадрів між силами спеціальних операцій, розвідувальних служб і приватних військових компаній став частиною інституційного ландшафту.