Аргументів у звіті Amnesty International щодо тактики ЗСУ недостатньо для правової оцінки – Мамедов

Міжнародна організація Amnesty International звітом щодо тактики ЗСУ фактично продемонструвала, що теоретизування щодо війни часто розходяться з реальністю і будь-яка аналітика має враховувати контекст. Про це повідомив екс-заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов.

За його словами, аргументів, наведених Amnesty International у звіті, недостатньо для правової оцінки, а твердження про те, що ЗСУ використовують живі щити як тактику – необґрунтоване, завчасне й слугуватиме зброєю в інформаційній війні.

Зокрема, Amnesty International у звіті керуються насамперед положеннями Додаткового протоколу І, з якого Росія вийшла в 2019 році.

"Звіт складається з чотирьох параграфів, три з яких зводяться до тверджень, що українські ЗС використовують цивільне населення як живий щит, тобто порушують ст. 28 Женевської Конвенції IV та 51 (7) Додаткового протоколу І. Останній параграф присвячений невибірковим атакам ЗС РФ по цивільному населенню та об?єктам на території України. Проте не згадується принцип пропорційності використання сили навіть по військовим об?єктам, якщо це може загрожувати смертю або пораненням цивільним", - зазначає Мамедов у своїй колонці.

У звіті організація фактично звинувачує ЗСУ в тому, що не було вжито “максимально можливих” заходів для евакуації населення. Однак, як зазначає Мамедов, експерти не дають відповіді, як така евакуація має виглядати, оскільки коментар до Додаткового протоколу І говорить, що стаття ст. 58 про запобіжні заходи щодо наслідків нападу (евакуації населення) не вимагає нездійсненного.

"Далі, варто зрозуміти, чи не порушують росіяни принцип пропорційності, закріплений ст.51(5)(b) в Додатковому протоколі І, відкриваючи вогонь по місцях дислокації ЗСУ в містах? Очевидно, що порушують", - вказує Мамедов.

Також звіт не містить належних доказів, позбавляючи можливості розглянути кожен епізод по суті. Тому, на думку Мамедова, кожен факт імовірного порушення норм міжнародного гуманітарного й кримінального права, зокрема й українцями, має детально вивчатися й розслідуватися.

"Очевидно, що Amnesty International цим звітом хотіли продемонструвати свою неупередженість і дотрималися формальних процедур. Але чи вартує це потенційних наслідків: дискредитації ЗСУ, використання російською пропагандою і, зрештою, несприйняття українцями майбутніх звітів міжнародних організацій, які можуть містити більш збалансовану думку й конструктивну критику", - вказує правозахисник.