У ДБР заперечують знищення матеріалів резонансних справ і пригрозили відповідальністю «за дискредитацію»
Державне бюро розслідувань заперечує знищення таємних матеріалів у найбільш резонансних справах: щодо підписання «Харківських угод», розгону Майдану, у «вугільній справі» та інших.
«Державне бюро розслідувань повідомляє, що жодна із зазначених справ не знищена. Усі матеріали збережено, а провадження розслідуються відповідно до раніше затверджених планів і будуть передані до суду у визначені терміни», -
Територіальне управління ДБР у Хмельницькому (саме туди переїхав головний офіс після повномасштабного російського вторгнення) також
Частину справ вже передано до суду, додали у Держбюро розслідувань. Прессслужба бюро навела приклади справ, переданих до суду протягом останніх місяців. Втім, серед них не знайшлося жодної зі списку тих, матеріали у яких могли бути знищеними.
Також у ДБР заявили, що інформація журналістів й активістів «носить відверто маніпулятивний характер» і натякнули на відповідальність за спробу «дискредитації ДБР» під час війни з РФ.
«Спроби дискредитувати Бюро в умовах воєнного часу мають на меті розбалансувати усю правоохоронну систему та вивести з-під відповідальності окремих чиновників та високопосадовців. Тим, хто «ділиться такими сенсаціями» з журналістами, хочемо сказати: всі кримінальні провадження збережені та розслідуються. Ви не зможете уникнути відповідальності свідомою дискредитацією органу досудового розслідування», - додали у бюро.
Нагадаємо, 8 липня журналістка Ірина Ромалійська та активіст Сергій Стерненко незалежно один від одного оприлюднили інформацію щодо знищення матеріалів особливо важливих справ. Інформацію обом підтвердили джерела у правоохоронних органах.
За їхніми даними, матеріали було знищено у період з 24 по 26 лютого. Частково – у Києві, частково – у Хмельницькому, куди їх було вивезено для захисту, на випадок захоплення ворогом столиці. Дозвіл на знищення, за інформацією Ромалійської, дав голова ДБР Олексій Сухачов.
Активіст Стерненко поінформував, що під знищення могли потрапити матеріали близько 140 проваджень. Зокрема:
- «Харківські угоди» (продовжили до 2042 року базування російського флоту в українському Криму);
- щодо доведення української армії до зубожіння (підозрювані: президент-втікач Віктор Янукович, начальник його Генштабу Володимир Замана, два його міністри оборони Дмитро Саламатін та Павло Лєбєдєв);
- щодо участі колишнього голови СБУ Олександра Якименка в розгоні Майдану (за даними слідства в лютому 2014 він давав наказ про початок «антитерористичної операції», а насправді масових розстрілів протестуючих);
- «Вугільна справа» Віктора Медведчука (купували за готівку вугілля у «Л-ДНР», імовірно за згодою Петра Порошенка);
- Кілька справ, де фігурує чинний лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко (виготовлення військових кораблів на «Кузні на Рибальскому», призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки, проходження українських військових кораблів в 2018 через Керченську протоку).