Правління НБУ одноголосно підтримало збереження ставки на рівні 25%

Члени Комітету з монетарної політики НБУ на засіданні 20 липня одноголосно висловилися про збереження облікової ставки на рівні 25%. Про це повідомляє пресслужба регулятора.

Альтернативи немає

Учасники дискусії погодилися, що рішення про збереження облікової ставки на рівні 25% наразі є фактично безальтернативним.

У Нацбанку зазначили, що з одного боку, поточний рівень ставки відповідає високим ризикам погіршення очікувань, розгортання інфляційної спіралі, втрати фінансової стабільності та довіри до НБУ.

Ставка за депозитними сертифікатами НБУ також знаходиться на рівні, що дозволяє абсорбувати структурний профіцит ліквідності, забезпечувати перенесення ефектів від підвищення облікової ставки на процентні ставки банків та відповідно стримувати девальваційний та інфляційний тиск.

З іншого боку, зберігається високий потенціал для додаткового дезінфляційного ефекту від попереднього підвищення ставки з 10 до 25% через посилення монетарної трансмісії та підвищення ринкових ставок як за рахунок ефективної співпраці з Міністерством фінансів, так і впровадженням додаткових заходів з боку НБУ.

«Подальше перенесення ефекту від червневого підвищення облікової ставки позначиться на зростанні ринкових ставок і надалі сприятиме збільшенню привабливості гривневих активів, що дозволить українцям захистити свої гривневі доходи та заощадження від інфляції, а також знизить попит на валютному ринку», — йдеться у повідомленні.

Жорстка монетарна політика

Усі члени Комітету вважають, що Нацбанк ще довго проводитиме жорстку монетарну політику для утримання під контролем інфляційних очікувань та стримування відповідно до девальваційного та інфляційного тиску.

При цьому одразу кілька членів Комітету зазначили, що НБУ ще ніколи не публікував прогноз із таким високим рівнем невизначеності, тому регулятор має бути готовим адаптуватися до динамічної зміни економічних реалій.

Найзначнішими ризиками зараз є триваліший термін війни та зволікання щодо вжиття заходів щодо зменшення обсягів емісійного фінансування дефіциту бюджету з відповідними негативними наслідками для інфляції та економічного зростання.