НАБУ та САП оголосили екс-керівника Нацбанку Шевченка вже у міжнародний розшук

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили колишнього голову Національного банку Кирила Шевченка в міжнародний розшук, оскільки 28 жовтня він не прийшов на допит у справі про протиправну діяльність службових осіб державного АБ «Укргазбанк», де вважається підозрюваним. Про це повідомляє громадська організація Центр протидії корупції в Telegram.

Як зазначається, ЦПК вдалося дізнатися про це з засідання Вищого антикорупційного суду щодо заочного обрання запобіжного заходу Шевченку. На ньому прокурор САП також розповів нові подробиці щодо перебування за кордоном підозрюваного у справі.

Правоохоронці з’ясували, що екс-керівник НБУ виїхав за межі території України за службовим паспортом нібито у відрядження в Лондон. Через день воно мало закінчитися, однак Шевченко не повернувся додому. Замість цього, він сам оформив собі відпустку до 30 вересня, а потім продовжив її ще на тиждень.

У цей період, 6 жовтня, банкіру було повідомлено про підозру, а за два дні до цього він сам пішов у відставку нібито за станом здоров’я. Після оголошення підозри Шевченко заявив, що “не очікував” її та наразі лікується за кордоном. Водночас, на засіданні суду його адвокат надав медичний висновок приватної австрійської клініки лише від 12 жовтня.

“При цьому у висновку не зазначено конкретного діагнозу і він не передбачає госпіталізацію. Там йдеться лише про рекомендацію лікарів провести певні діагностики, здати аналізи та утриматися від поїздок на великі відстані”, – зазначають у ЦПК.

Зараз, за даними адвоката, він залишається у Відні в Австрії. Там перебуває на консульському обліку й орендує помешкання.Водночас, у САП наголошують, що колишній голова Нацбанку мав повернутися в Україну, бо його бронювання як військовозобов’язаного знялося автоматично в момент звільнення Верховною Радою з посади. Більше того, йому лише рекомендують утриматися від дальніх поїздок, а не забороняють їх зовсім.

Прокурор додав, що підозрюваний відмовляється надавати слідсту свій номер телефону й адресу електронної пошти. Адвокат заперечує, що банкір має таке право, а слідча суддя назвала подібні дії зловживання правом.