Шукали не там, де потрібно: вчені зробили сенсаційну заяву про пошуки життя на Марсі

NASA провела новий лабораторний експеримент і виявила, що марсоходам, імовірно, доведеться копати поверхню Марса на два метри в глибину, щоб знайти ознаки стародавнього життя, оскільки іонізуюче випромінювання з космосу відносно швидко руйнує малі молекули, такі як амінокислоти, які свідчать про життя на планеті.

Про це повідомили дослідники з NASA.

Виявлення деяких амінокислот на Марсі вважатиметься потенційною ознакою стародавнього марсіанського життя, оскільки вони широко використовуються на Землі як компонент для створення білків (білки потрібно для життя, бо вони створюють ферменти та структури, прискорюють або регулюють хімічні реакції).

"Наші результати свідчать про те, що амінокислоти руйнуються космічними променями в скелях і реголітах на поверхні Марса набагато швидше, ніж вважалося раніше. Поточні місії марсоходів свердлять приблизно до двох дюймів (близько п’яти сантиметрів). На цих глибинах знадобиться лише 20 мільйонів років, щоб повністю знищити амінокислоти. Додавання перхлоратів і води ще більше збільшує швидкість руйнування амінокислот", - розповів Олександр Павлов з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA в Грінбелті, штат Меріленд.

Варто зауважити, що для такої справи період у 20 мільйонів років є відносно коротким проміжком часу, тому що вчені шукають докази стародавнього життя на поверхні, яке могло бути присутнім мільярди років тому, коли Марс був більше схожий на Землю.

Результат експерименту NASA відчить про нову стратегію пошуку для місій, які обмежуються взяттям проб на малих глибинах. Тепер вони можуть брати проби там, де утворилися мікрократери віком менше 10 мільйонів років, або шукати матеріал з цих краторів.

Космічні промені — це високоенергетичні частинки (переважно протони та іони гелію), які утворюються внаслідок потужних спалахів на Сонці та в глибокому космосі, таких як вибухи зірок. Вони можуть деградувати або руйнувати органічні молекули, коли вони проникають у ярди (метри) у тверду скелю, іонізуючи та руйнуючи все на своєму шляху, інформує Апостроф.

Товста атмосфера Землі та глобальне магнітне поле захищають поверхню від більшості космічних променів. У своїй молодості Марс також мав ці особливості, але з віком втратив захист. Проте є докази того, що мільярди років тому густіша атмосфера дозволяла рідкій воді зберігатися на поверхні Червоної планети. Оскільки рідка вода є важливою для життя, вчені хочуть знати, чи виникало життя на Марсі, і шукають докази стародавнього марсіанського життя, досліджуючи марсіанське каміння на наявність органічних молекул, таких як амінокислоти.

Команда змішала кілька типів амінокислот у кремнеземі, гідратованому кремнеземі або кремнеземі та перхлораті, щоб імітувати умови марсіанського ґрунту, і запечатати зразки в пробірках у вакуумі, щоб імітувати розріджене марсіанське повітря. Деякі зразки зберігалися при кімнатній температурі, приблизно найтеплішій, яку будь-коли буває на поверхні Марса, а інші охолоджували до більш типової температури мінус 67 градусів за Фаренгейтом (мінус 55 градусів за Цельсієм). Зразки піддали різним рівням гамма-випромінювання — різновидом високоенергетичного світла — для імітації доз космічного випромінювання, отриманих від приблизно 80 мільйонів років впливу на поверхні Марса. У цьому експерименті вперше змішуються амінокислоти з імітацією марсіанського ґрунту.

"Наша робота є першим комплексним дослідженням, у якому досліджується руйнування (радіоліз) широкого спектру амінокислот під впливом різноманітних факторів, пов’язаних з Марсом (температура, вміст води, вміст перхлорату), і порівнюються швидкості радіолізу. Виявилося, що додавання силікатів і особливо силікатів з перхлоратами значно підвищує швидкість руйнування амінокислот", - доповів Павлов.

Поки що на Марсі не знайшли амінакислот, однак їх виявили в метеоритах, зокрема, в одному з Марса.

"Ми дійсно ідентифікували кілька амінокислот з прямим ланцюгом в антарктичному марсіанському метеориті RBT 04262 в Астробіологічній аналітичній лабораторії в Годдарді, які, як ми вважаємо, походять з Марса (а не забруднення земної біології), хоча механізм утворення цих амінокислот в RBT 04262 залишається незрозумілим Оскільки метеорити з Марса зазвичай викидаються з глибини щонайменше один метр, можливо, амінокислоти в RBT 04262 були захищені від космічного випромінювання", - сказав Денні Главін, співавтор статті в NASA Goddard

Марсоходи NASA Curiosity і Perseverance знайшли на Марсі органічні речовини, однак це не є переконливою ознакою життя, оскільки вони могли бути створені за допомогою небіологічної хімії. Крім того, результати експерименту свідчать про те, що органічний матеріал, який спостерігали ці марсоходи, з часом змінився через радіацію, а отже, він не такий, яким був під час формування.