Китайський марсохід знайшов докази гігантського стародавнього океану на Марсі

Китайський марсохід, який понад три роки досліджував північну півкулю Марса, знайшов докази того, що колись цей регіон був покритий гігантським океаном. Вчені з Гонконгу стверджують, що виявлена величезна водойма на Марсі могла поширюватися на одну третину поверхні планети.

Так, у своєму дослідженні вчені підтвердили давню теорію про те, що Марс колись був планетою з водою, яка, ймовірно, могла підтримувати життя, інформує Апостроф.

У травні 2021 року китайський марсохід Zhurong на орбітальному посадковому апараті Tianwan-1 здійснив посадку на Марсі в південному регіоні Utopia Planitia, який розташований у північній низовині планети. Ця область є частиною одного з найбільших ударних кратерів Сонячної системи, діаметр якого перевищує 3200 кілометрів. Це дало б йому необхідний рельєф для підтримки океану 3,7 мільярда років тому - автори дослідження вважають, що він дійсно існував.

Комбінація геохімічного аналізу зразків гірських порід і візуального дослідження особливостей регіону Утопії, а також додаткових даних, отриманих через супутник, виявили особливості, що відповідають існуванню прибережної зони в південній Утопії.

Згідно з їхніми висновками, різні типи геоморфологічних особливостей, пов’язаних з водою, були розділені певними топографічними контурами, що свідчить про різні типи морського середовища. Вчені вважають, що в якийсь момент цей величезний океан замерз, утворивши довгу та характерну берегову лінію, перш ніж зникнути приблизно 3,4 мільярда років тому.

Разом з тим інший вчений, який досліджував докази існування океану на Марсі і визнав їх переконливими, насправді скептично поставився до заяв китайських учених. Бенджамін Карденас, доцент кафедри наук про Землю в Університеті штату Пенсільванія, який багато років вивчає Марс, визнав, що дані, отримані китайськими дослідниками, є обґрунтованими. Однак він не переконаний, що вони могли бути пов’язані з океанічною діяльністю.

Серед інших заперечень він вважає, що команда китайських вчених не врахували наслідків постійно сильного марсіанського вітру, який протягом останніх трьох-чотирьох мільярдів років збивав осад об каміння та зношував його.

За його словами, це означає, що ерозія могла настільки вплинути на поверхню планети, що більшість ознак стародавнього океану не збереглися б. Він зазначив, що дослідження моделювання показали, що «навіть повільні темпи ерозії Марса» знищили б будь-які ознаки берегової лінії протягом кількох мільярдів років.

Навіть якщо марсіанський океан повністю випарувався мільярди років тому, якщо він колись там існував, це підвищує ймовірність того, що життя розвивалося на Марсі так само, як і на Землі.