У Мін’юсті пояснили, чому членів заборонених в Україні партій не можна люструвати

В Україні заборонена низка партій, які загрожували нацбезпеці держави. Однак людей, які входили до їх складу до відповідальності не притягують, хоча в країні діє закон про люстрацію. Чому так вийшло, в інтерв’ю ZN.UA розповіла заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць, з якою поспілкувалася Тетяна Безрук.

«Чинний закон про люстрацію критикували і критикують як ЄСПЛ, так і Венеціанська комісія. Зокрема, через невибірковість. Тут є нюанс — якраз Венеціанська комісія вказала, що ця процедура не може застосовуватися до виборних посад. Наприклад, заборонили ОПЗЖ і ми не можемо огульно позбавити Бойка мандата через процедуру люстрації. Окрім того, з народними депутатами це питання Конституції, бо там чітко прописано порядок, згідно з яким народного депктата можна позбавити його статусу», – заявила Коломієць.

За її словами, те саме стосується й місцевих депутатів. Тобто, якщо людина є членом забороненої партії, вона не може бути піддана люстрації через виборність такої посади. Також, як зазначила Коломієць, людина не може бути люстрована в тому сенсі, що її можуть не допустити до обрання на виборну посаду. Заступниця глави Мін’юсту пояснила, що виборні посади і люстрація — це різні речі, бо люстрація це про органи державної влади і недопущення певних людей до органів управління. А виборна посада — це волевиявлення народу.

«Тобто люди мають зрозуміти: те, що відбувається з проросійськими політиками і забороною їхніх політичних сил, це не так про люстрацію, як про притягнення їх до кримінальної відповідальності. І саме це має відбуватися з тими, хто протягом усіх цих років використовував політику як засіб реалізації планів «руского міра» в Україні», – додала Безрук.