«Прикриття» для Шольца: У WP розповіли, як Байден шукав новий «танковий план» для України

Після тижнів спроб переконати канцлера Німеччини Олафа Шольца «звільнити» німецькі танки Leopard для відправки в Україну, президент США Джо Байден був готовий зробити ще одну спробу. У Києві були переконані, що якщо західні танки не з'являться на полі бою до весни, то може бути занадто пізно, щоб зупинити просування Росії і розпочати власний успішний наступ. Про це пише The Washington Post.

Під час телефонної розмови з Шольцом 17 січня Байден спробував кілька варіантів. Він нагадав Шольцу про те, що Британія пообіцяла надати 14 своїх танків Challenger, відповідаючи на занепокоєння канцлера, що Німеччина не буде першою, хто кине виклик росіянам, надавши Україні нову потужну систему озброєнь. За його словами, Сполучені Штати та інші партнери по НАТО після консультацій «четвірки» лідерів США, Великої Британії, Франції і Німеччини, що відбулися в середині грудня, попередньо схвалили передачу сотень менших, але ефективних бойових броньованих машин.

Шольц не зрушив з місця. Берлін і Вашингтон повинні разом протистояти Москві, сказав він Байдену. Німеччина не надішле свої основні бойові танки, якщо Сполучені Штати і надалі відмовлятимуться надсилати деякі зі своїх – потужні Abrams.

Двоє найближчих помічників Байдена з питань зовнішньої політики також знали про розмову, а після того, як він поклав слухавку, сиділи, обмірковуючи невтішний дзвінок.

Радник Байдена з питань національної безпеки Джейк Салліван, і державний секретар Ентоні Блінкен допомагали президенту долати незліченні виклики національній безпеці протягом багатьох років - Блінкен ще з часів роботи Байдена в Сенаті, а Салліван під час його віце-президентства.

Байден був стурбований тим, що чим довше тривала публічна суперечка щодо танків, тим більшої шкоди вона завдавала його пріоритету щодо України: збереженню єдності Заходу на чолі з США на тлі російської агресії.

«Як нам рухатися далі?», - запитав Байден у них обох.

Саме Блінкен запропонував можливий обхідний шлях. Що, якби вони оголосили про готовність постачати Abrams, але в якийсь майбутній момент як частину «довгострокових» потреб Києва у війні, яка може тривати роками? Це могло б забезпечити Шольцу «прикриття», яке він шукав, щоб надати Україні танки Leopard. Водночас це дало б Пентагону, де міністр оборони Ллойд Остін був проти постачання танків Abrams, які він вважав надто складними для короткострокового використання в Україні, час для вирішення проблем з навчанням українських військових і створенням необхідної логістики.

Не минуло й тижня, як Байден оголосив про надання Україні танків.

«Ми повністю об'єднані», - сказав Байден, а Остін і Блінкен стояли поруч з ним під час виступу.

Ця розповідь про те, як тривалі розбіжності між країнами Альянсу подолалися всього за тиждень, була складена на основі розмов з більш ніж десятком нинішніх і колишніх чиновників, а також людей, знайомих з подіями і консультаціями за зачиненими дверима по обидва боки Атлантики. Більшість з них обговорювали все ще чутливе питання на умовах анонімності. Білий дім, Пентагон і Державний департамент відмовилися від коментарів.

«Еволюція» допомоги Україні

Відколи Росія вторглася в Україну майже рік тому, допомога від США та їхніх союзників неодноразово «еволюціонувала», за словами багатьох офіційних осіб, щоб відповідати потребам на полі бою, навіть якщо її іноді повільні темпи відображали небажання провокувати Москву. Все почалося з оборонних озброєнь малої дальності, які допомогли відбити початковий напад Москви на Київ. Коли минулої весни перегруповані російські війська почали просуватися в Україну вздовж довгої лінії фронту на сході, Сполучені Штати, Європа та інші країни почали надсилати свою найпотужнішу артилерію.

Вашингтон вагався, коли українці попросили надати їм високомобільні артилерійські ракетні системи залпового вогню (HIMARS), які б дозволили завдавати точні удари на більшій відстані в тилу російських військ. Але наприкінці літа Сполучені Штати поступилися, і Київ почав бити по ворожих командних центрах і складах боєприпасів, що дозволило українським військам відвоювати значні ділянки окупованої Росією території.

На початку осені, коли розгорілися дебати щодо прохання України про надання важких танків і бронемашин, щоб відтіснити війська РФ ще далі, увагу раптово переключили на потребу в іншому виді озброєнь. Президент Росії Владімір Путін відреагував на успіхи України, віддавши наказ про масовані атаки на цивільні райони та об'єкти інфраструктури далеко від лінії фронту.

Нові атаки РФ і жертви серед цивільного населення викликали у союзників занепокоєння, що Путін може використати передачу деяких найсучасніших озброєнь Заходу як привід для нападу на країни НАТО. Вони швидко домовились про постачання сучасних систем протиповітряної оборони, в тому числі систем Patriot.

Повітряний штурм тривав і взимку, навіть коли сухопутні війська з обох сторін уповільнили свої зусилля з просування через несприятливу погоду і готувалися до наступу навесні. Сполучені Штати і їхні партнери оголосили, що використають цей час для того, щоб навчити українських солдатів новим способам атакувати укріплені російські лінії, коли піхота буде захищена бронетехнікою.

Вони погодилися, що бронетехніка зможе перевозити війська широкими рівнинними полями східної і південної України і вести вогонь з великокаліберних гармат, щоб розчищати їм шлях. Вони пообіцяли нові системи бойових машин.

Але важкі бойові танки, які хотіла отримати Україна, були іншим питанням. Остін вважав Abrams надто складними в оперативному і логістичному плані. Він заявляв, що Київ вже має достатньо моделей танків радянських часів - сотні, взятих з власних арсеналів, захоплених у росіян, що відступали, або наданих іншими членами НАТО, які колись були частиною радянського блоку. На його думку, про американські танки не могло бути й мови. У той же час, за словами іншого представника оборонного відомства, американські машини оснащені спеціалізованою бронею зі збідненого урану - засекреченою розробкою, яка не повинна потрапити до рук РФ,

Заклики України майже не просунулися вперед, поки Зеленський не поїхав до Вашингтона, щоб викласти свою позицію, особисто перед Байденом і в публічному виступі перед Конгресом.

Відповіддю на його прохання стало оголошення про бойові машини, а також обіцянка Британії надіслати 14 своїх основних бойових танків Challenger 2. Але замість того, щоб заспокоїти стурбованість союзників, в Європі набирала обертів дискусія про танки, що чинило тиск на Німеччину. Будь-яка інша країна, яка хотіла б передати «Леопарди» німецького виробництва Україні, потребувала б дозволу Берліна на реекспорт.

«З того моменту було зрозуміло, що питання полягатиме в тому, чи надасть Німеччина "Леопарди"», - сказав німецький урядовець.

Машини німецького виробництва були набагато простішими у використанні, ніж американські танки, з великою кількістю доступних запасних частин, і інші сусідні країни були готові відправити їх на поле бою.

Але для Шольца це була значна політична дилема. З перших днів війни він висловлював занепокоєння з приводу того, що Німеччину сприйматимуть як безпосереднього учасника бойових дій.

Багато хто в його правлячій коаліції наполягав на тому, щоб він рухався вперед, хоча дехто в його власній партії був менш захопленим цією ідеєю, а опитування свідчили про значні розбіжності в суспільстві.

Посилення тиску на Берлін

За словами високопосадовця з Польщі, яка має власні «Леопарди», країни, що готові були надати допомогу Україні, зосередилися на посиленні тиску на Берлін за допомогою ретельно продуманих публічних повідомлень.

«Українці дуже хотіли побачити країну, яка б відкрито заявила, що надає танки, щоб відкрити шлях іншим, і вони попросили Польщу бути першою. ... Ми були впевнені, що Німеччина рано чи пізно піддасться. ... Вони ніяк не можуть відмовити стільком країнам», - заявив чиновник.

Метод вже довів свою ефективність. У листопаді минулого року, після того, як Німеччина запропонувала Польщі одну зі своїх систем Patriot американського виробництва, коли ракета впала на польській території, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак оголосив, що звернувся до Німеччини з проханням про дозвіл на реекспорт цієї батареї в Україну. Невдовзі Сполучені Штати і Німеччина заявили, що відправлять Patriot до Києва.

Поки Німеччина продовжувала зволікати з «Леопардами», Польща оголосила, що Варшава і, ймовірно, інші країни відправлять частину своїх танків в Україну з дозволу Німеччини або без нього.

Зрештою, пропозиція Блінкена запропонувала вихід. А перед Салліваном стояло завдання з'ясувати, чи спрацює ця ідея. Того ж дня він обговорив з Остіном запропонований план «Б», який передбачав передачу танків Abrams. Міністр оборони США все ще мав занепокоєння, але погодився доручити Пентагону з'ясувати, як цей план можна реалізувати.

Однак Остін мав поїхати до Німеччини того тижня на зустріч зі своїм німецьким колегою, а також на зустріч на авіабазі Рамштайн з Контактною групою з питань оборони України. Він хотів дати шанс плану «А» - принаймні, вмовити Німеччину дозволити іншим країнам надіслати танки, навіть якщо Берлін сам не відправлятиме «Леопарди», при цьому, щоб США не надавали Україні свої танки.

Тим часом Салліван неодноразово телефонував своєму німецькому колезі Єнсу Плетнеру, щоб почати розробляти альтернативу. Хоча зустріч контактної групи не досягла успішного завершення щодо питання танків, Остін захистив Берлін перед ЗМІ на прес-конференції. На вихідних він сказав Саллівану, що Берлін залишається непохитним: ніяких Leopard без Abrams.

Після цього Остін і генерал голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк А. Міллі зустрілися з Байденом у Білому домі. Міністр оборони офіційно рекомендував продовжити «довгострокову» пропозицію щодо танків Abrams.

Це виявилося не такою вже й далекою перспективою, як здавалося спочатку. Політики Пентагону вже давно планували майбутні потреби сучасної української армії - в тому числі танки, літаки та інше сучасне озброєння.

Танки, які відправлять в Україну, не будуть взяті з американських військових запасів, а будуть закуплені в рамках Ініціативи з надання допомоги Києву в галузі безпеки. Вони будуть побудовані відповідно до завдань, а також доставлені наприкінці цього або наступного року.

Цього було достатньо для Берліна, і Салліван узгодив деталі з Плетнером. Після цього Шольц зустрівся зі своїм урядом і виступив з промовою в Бундестазі, оголосивши про надання танків. Байден провів телефонну розмову з лідерами Німеччини, Великої Британії, Франції та Італії.

Міністерство оборони України ретвітнуло подяки Зеленського Шольцу за надання «Леопардів» і Байдену за «Абрамси». Потім воно опублікувало власне повідомлення - наступне велике прохання до Вашингтона: F-16.