Прем'єр-міністерка Естонії пояснила, чому погоджуватися на мир на умовах Путіна небезпечно

Агресивна війна Росії проти України ніколи не стосувалася виключно України. Вона також стосується міжнародного порядку, заснованого на правилах, та архітектури безпеки в Європі. У грудні 2021 року Кремль поставив НАТО і ЄС ультиматум: припинити політику відкритих дверей Альянсу і обмежити право на самооборону, утримуючись від розгортання сил і зброї в країнах, які приєдналися до НАТО після 1997 року, або йти на ризик війни. Про це пише прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас у статті для Foreign Affairs.

З того часу в Європі знову відбуваються жахіття, які, як ми вважали, належать історії. Росія веде геноцидну війну проти України, шокуючи світ масштабами своїх воєнних злочинів. Вона обстрілює цивільне населення, руйнує цивільну інфраструктуру, використовує масові вбивства, тортури та зґвалтування як зброю війни. Це не випадковість, а швидше особливість російського способу ведення війни. Кремль чітко дав зрозуміти, що хоче стерти Україну з карти світу. Його брехлива заява про проведення «денацифікації» наближається до підбурювання до вчинення геноциду – злочину, незалежно від того, чи має місце геноцид насправді. І таке підбурювання працює. На територіях, звільнених українськими військами від російської окупації, є свідчення масових вбивств, катувань, зґвалтувань та депортацій до Росії.

Стратегія РФ побудована на двох видах зброї: біль і страх. Кремль прагне завдати болю Європі, позбавивши її енергоресурсів, і розпалити страх перед ядерною війною. Ідея полягає в тому, щоб примусити Україну та її партнерів до передчасної мирної угоди, яка б легітимізувала завоювання Росією територій. Зіштовхнувшись із болем, Європа може вистояти і навіть процвітати. ЄС та його країни зрозуміли, що їм більше не можна залежати від російського викопного палива, і швидко переходять на інші джерела енергії. Щодо страху, давайте згадаємо, що сказав президент США Франклін Рузвельт у 1933 році: «Єдине, чого ми повинні боятися - це самого страху». Якщо ми дозволимо ядерному шантажу спрацювати хоча б цього разу, ми прокинемося в більш небезпечному світі.

Зараз не час наполягати на передчасному мирі. Якщо Росія не відмовиться від своєї мети завоювання нових територій в Україні, мирні переговори мають мало шансів чогось досягти. Історія показує, що умиротворення лише зміцнює і заохочує агресорів і що агресорів можна зупинити лише силою. Як прем'єр-міністр Естонії, передової країни НАТО, яка пережила півстоліття радянської окупації, я знаю, що насправді означає мир на умовах Росії. Російський мир не означатиме припинення страждань, а швидше, ще більше звірств. Єдиний шлях до миру - витіснити Росію з України.