Не платять податки 95% компаній зі сфери «ігорки». СБУ та БЕБ вже відкрили 45 справ

У Верховній Раді провели засідання тимчасової слідчої комісії щодо злочинів у сфері грального бізнесу, під час якого виявилося, що до держбюджету податками від «ігорки» за рік надходить лише 1,2% від загального обороту, повідомив член ТСК Олексій Жмеренецький. Він розповів, яким чином власники ігорного бізнесу уникають сплати податків.

«Сукупний оборот легальної та нелегальної «ігорки» в Україні 12-15 млрд грн на місяць, тобто до 180 млрд грн на рік. При цьому, податків до державного бюджету за 2022 рік надійшло 730 мільйонів гривень, а ліцензійних зборів – 1,166 млрд грн, що разом складає близько 1,9 млрд грн на рік, тобто - близько 1,2% з обороту. Водночас за оцінками Служби безпеки України - 95% всіх компаній на ринку не платять податки взагалі», – написав Жмеренецький у Facebook.

За його словами, є кілька схем, за допомогою яких учасники ігорного ринку уникають сплати податків. Найпопулярнішою є так званий метчінг.

«Шість банків, у змові зі співробітниками Національного банку, із мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж. Коли гравець якогось онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки», – пояснив Жмеренецький.

За його словами, такий переказ може «висіти» тижнями у платіжній системі, поки не буде визначений кінцевий отримувач. Таким чином, за словами народного депутата, зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино.

«Банки з рахунків яких гравці перераховують гроші також ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а «зависає» в системі. Замість цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній», – додав член ТСК.