"Це небезпечно": чому не можна публікувати фото та дані полонених і безвісти зниклих бійців

Пости у соцмережах про зниклих безвісти та полонених військовослужбовців шкодять їм самим та перемовинам щодо їх обміну.

Про це, як пише Politeka.net, попередила заступник Міністра оборони України Ганна Маляр.

«Це небезпечно! Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади - можуть зашкодити військовослужбоцю та перемовинам щодо обміну», - попередила Маляр.

За її словами, такі пости супроводжуються підписами, на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або "помоліться за повернення" та містять персоналіні дані військового.

«Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною. Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки», - пояснила Маляр, чому не треба такого робити.

Заступниця міністра оборони України закликала пам'ятайти, що поширення в соцмережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх побратимам.

Маляр також повідомила, що родичам полонених або безвісти зниклих треба звератися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України.

За її словами, в рамках 29 обмінів повернуто вже 1030 українців та українок, які перебували у ворожому полоні.

Додамо, що на поточний момент в Україні зниклими безвісти вважаються майже сім тисяч осіб – всі вони зникли в період з 24 лютого по початок листопада 2022 року.