Омбудсмен Денісова з донькою могли вигадувати конкретні історії про сексуальні злочини росіян - розслідування

Жахливі конкретні історії сексуального насильства російських загарбників над громадянами на окупованих територій, які протягом березня-травня озвучувала омбудсмен Людмила Денісова наразі не змогли підтвердити ні правоохоронці, ні журналісти. Як свідчить розслідування, яке провела "Українська правда", попри величезну роботу у цьому напрямку, яку здійснював Офіс омбудсмена, сама Денісова у співпраці зі своєю донькою Олександрою Квітко, могли продукувати інформаційні фейки.

Дане розслідування має право на життя, як це і повинно бути у будь-якому вільному демократичному суспільстві. Хоча мережею вже шириться хвиля обурення, з фактами, які, своєю чергою, заперечують саме розслідування.

Як приклад, можна навести публікацію блогера Данила Мокрика, який наполягає, що особисто займається історіює жінок, які зазнали сексуального насильства на окупованій Херсонщині. Ці випадки також були предметом уваги омбудмена Денісової..

Проте, журналісти "УП", які проводили самостійне розслідування, мають іншу точку зору на роботу тепер вже ексомбусмена Людмили Денісовою. Зокрема, в розслідуванні наводяться наступні факти.

Протягом лютого-травня, за офіційними даними, Офіс омбудсмена прийняв дзвінки від 50 тисяч людей. Свідчення злочинів регулярно передавали правоохоронцям, звіряючи з ними свою статистику.

Станом на кінець червня поліція розпочала розслідування 20 справ про сексуальне насильство в Україні російських окупантів.

Проте під кінець березня на той момент ще чинний омбудсмен Людмила Денісова вирішила запустити додаткову гарячу лінію. З 1 квітня запрацював телефон для психологічної допомоги. Офіційно його презентували як проєкт за підтримки ЮНІСЕФ.

Очолила цю лінію Олександра Квітко, яка згодом виявилася донькою омбудсмена Денісової.

Фактично Денісова, використовуючи державні повноваження, під час війни забезпечила свою дочку роботою. Формально конфлікту інтересів тут не було. Родині вдалось уникнути його завдяки тому, що Квітко отримала контракт із ЮНІСЕФ, а не посаду в підпорядкуванні Денісової.

"Лінія Квітко" суттєво відрізнялась від усієї іншої роботи Офісу. Головним чином – непрозорістю. Зокрема, досі не з'ясоване питання, чи існують в природі фахівці, які працювали на цій лінії. Заявлялось, що на лінії працюють 5 професійних психологів.

Але саме після початку роботи цієї лінії почали з'являтися розповіді, які пробирали жахом до кісток: групові наруги над дівчатами на очах у матерів, зґвалтування малюків і немовлят. Зокрема, у травні Денісова їздила на Всесвітній економічний форум у Давосі, де також розповідала, як сотні людей щодня свідчать про страшні злочини окупантів.

Історії злочинів, які Денісова з дочкою озвучували публічно, правоохоронцям ніхто не передавав. Як і контакти жертв.

Сама Денісова, за свідченнями працівників Офісу омбудсмена, називала це роботою "на інформаційному фронті".

Ці історії намагались розвинути журналісти, вражені жорстокістю загарбників. Однак не могли знайти підтвердження для своїх матеріалів.

Правоохоронці також намагалися "копати" самостійно. Підіймали всі звернення до лікарів, заяви в поліцію, дані про загиблих, намагаючись знайти випадки, які описувала Денісова. Наприклад, шукали всіх дворічних близнюків із Херсонщини, які, за твердженням омбудсмена, померли від зґвалтування. Однак уся ця робота була марною.

Щоб з'ясувати, звідки Денісова черпає свої історії, прокурори викликали її на допит як свідка. Та в кабінеті правоохоронців посадовиця була небагатослівною. Вона так і не змогла назвати джерело своїх даних.

Уже пізніше, на другому допиті, буквально напередодні звільнення, Денісова таки визнала, що про все дізнавалася від дочки. А чи говорила з іншими психологами гарячої лінії – пригадати не змогла.

Олександру Квітко також кілька разів викликали на допит. За даними УП, психолог запевняла, що за півтора місяця її гаряча лінія прийняла близько 1040 дзвінків. З них 450 стосувались зґвалтування дітей.

Однак коли прокурори взяли офіційну виписку, то виявилось, що за весь час на телефон надійшло лише 92 дзвінки.

Не змогла Квітко повідомити й жодних деталей: хто їй дзвонив, до яких лікарів вона направляла жертв. Не було нічого, що вказало б на те, що ці жертви дійсно існували.

Зате психолог сказала, що своїй матері історії передавала "за чаюванням".

Паралельно події розвивались у більш високих владних кабінетах. Як розповідає співрозмовник УП у керівництві президентської партії, через заяви Денісової в офіційного Києва почали виникати проблеми.

Європейські партнери зверталися до українських правоохоронців і парламентів, просили надати факти, докази зґвалтувань.

Відповісти європейцям було нічого – омбудсмен "давала задню".

Усе це стало підґрунтям для стрімкого звільнення Денисової.

Видання не інформує, чи стала діяльність Денисової предметом розслідування правоохоронних органів. Чи правоохоронці лише обмежилися пошуком доказів історій, які продукувала Денісова на посаді омбудсмена.

При цьому, як зазначається в розслідуванні, одним із мотивів такої поведінки Денісової могло бути матеріальне збагачення. Від джерела в оточенні Денісової УП стало відомо, що уповноважена кілька разів наполегливо просила ЮНІСЕФ підвищити оплату для психологів гарячої лінії.