Астрономи виявили зірку, яка після вибуху мчить галактикою
Зірка залишає за собою слід, схожий на кометний хвіст.
Астрономи, які вивчають чорні діри, виявили ще один рідкісний об'єкт: мертву зірку, яка відлітає від місця вибуху наднової, залишаючи слід, схожий на кометний хвіст. Це лише четверта подібна зірка, відома на даний момент, повідомляє
Світило отримало позначення PSR J1914+1054g. Це радіопульсар, який мчить із високою швидкістю. Тому астрономи спостерігають не лише сам об'єкт, а й слід, який залишається за ним, відомий як головна ударна хвиля, а також залишок вибуху наднової, який його викинув.
Група вчених під керівництвом астрофізика Сари Елізи Мотта з Астрономічної обсерваторії Брера в Італії та Оксфордського університету у Великій Британії назвала туманність Міні-Миша.
Смерть потужної зірки – це доволі жорстка подія. Коли такі світила вичерпують запаси свого палива, необхідного для термоядерного синтезу, через що зовнішній тиск, що підтримує зірку проти внутрішнього тиску гравітації, раптово падає, існуючий порядок існування світила руйнується. Зірка вибухає, викидаючи свій матеріал у космос, а її ядро колапсує у надщільну нейтронну зірку, маса якої становить 2,16 сонячної, а діаметр – близько 20 кілометрів.
У більшості випадків залишки зірки можна знайти у туманності, що залишилася після вибуху. Але якщо вибух буде нерівномірним, він може викинути нейтронну зірку в космос, де та рухатиметься на надвисоких швидкостях.
Але для того, щоб з'явилася туманність, схожа на Міні-Мишу, необхідний рідкісний збіг обставин. По-перше, нейтронна зірка має бути пульсаром, який обертається на надвисокій швидкості. Пульсари називаються так, тому що пульсують як маяки, коли з їхніх полюсів виходить випромінювання, яке спрямовується потужними магнітними полями. Ці магнітні поля перетворюють заряджені частинки на вітер, який кружляє навколо пульсара, іноді взаємодіючи з навколишнім середовищем, створюючи туманності.
Але якщо цей пульсар отримує поштовх через нерівномірний вибух наднової, за ним у напрямку руху утворюється ударна хвиля, яка перенаправляє пульсарний вітер за пульсар, утворюючи певну подобу кометного хвоста.
У ході дослідження вчені використали телескоп MeerKAT у Південній Африці для вивчення подвійної системи GRS 1915+105. Вона складається з чорної діри та звичайної зірки. Дослідники помітили щось незвичайне: пляму світла, що перетинає їхнє поле зору, напрочуд схожу на туманність пульсара, виявлену в 1987 році, під назвою Миша.
Пошук за базою даних, зібраних під час дослідження FAST Galactic Plane Pulsar Snapshot (GPPS), дозволив виявити нещодавно утворений пульсар із періодом обертання 138 мілісекунд, який знаходиться на початку смуги світла. Наступні спостереження, проведені командою, показали, що J1914 знаходиться точно у голові туманності.
Радіодані MeerKAT також виявили слабку круглу форму далеко за пульсаром та його хвостом, траєкторія якого, здавалося, простежувалася прямо до його центру. Дослідники ідентифікували його як залишок наднової, що породила пульсар J1914.