Хвороба Паркінсона та інші порушення в мозку можуть бути пов'язані з нанопластиком – вчені
Дослідження на людях у цьому питанні поки що не проводилися, проте результати лабораторних експериментів на окремих клітинах та тваринах стали тривожним дзвіночком.
Найдрібніші частинки пластику можуть провокувати зміни в білках мозку, пов'язаних з деякими типами порушення когнітивних функцій, включно з хворобою Паркінсона, з'ясувала група вчених з Університету Дьюка (США), повідомляє
Дослідники вивчили зв'язок між нанопластиками, розщепленими з полістиролу, та білком альфа-синуклеїном. Нагромадження аберантних форм цього білка раніше спостерігалося в мозку людей із хворобою Паркінсона.
"Хворобу Паркінсона називають неврологічним захворюванням, що найшвидше розповсюджується у світі. Численні дані вказують на те, що фактори навколишнього середовища можуть відігравати важливу роль у розвитку хвороби Паркінсона, проте такі фактори в більшості випадків не були ідентифіковані", - говорить нейробіолог і провідний автор роботи Ендрю Вест.
У трьох різних типах експериментів – у розчинах; у клітинах, що культивувалися в лабораторії; у мишей, схильних до розвитку захворювання, подібного до хвороби Паркінсона – присутність пластику притягувало надзвичайно великі згустки альфа-синуклеїну.
Особливий інтерес представляли тісні хімічні зв'язки, що утворюються між наночастинками полістиролу та білком альфа-синуклеїном, особливо у лізосомах клітин, де відбувається утилізація відходів.
Це свідчить про те, що пластик заважає природному процесу очищення нейронів, що знову-таки вказує на хворобу Паркінсона та подібні до неї захворювання.
"В той час як мікропластикові та нанопластикові забруднювачі уважно вивчаються на предмет їхнього потенційного впливу на онкологічні та аутоімунні захворювання, – каже Вест, – вражаючий характер взаємодії, яку ми спостерігали в наших моделях, вказує на необхідність оцінки збільшення впливу нанопластикових забруднювачів на ризик розвитку та прогресування хвороби Паркінсона та деменції”.