The Hill: Не можна штовхати Україну до мирної угоди з Росією, це шлях до ще більшої війни

Скоро НАТО буде охоплювати 32 країни, серед яких три ядерні держави, а також половину світової економіки і мільярд людей. Тоді додайте до цього решту Заходу. Вийде 43 країни, якщо порахувати учасників зустрічі в Рамштайні, яка пройшла 26 квітня. На держави, які обклали санкціями Росію, припадає 64,9% глобального ВВП.

Сама Росія має вдвічі менше населення, ніж у США, а її економіка дорівнює ринковій капіталізації однієї американської компанії - Apple. Щороку НАТО витрачає на оборону 1,2 трильйони доларів, а Росія - 66 мільярдів.

«Попри цей вражаючий дисбаланс, впродовж цілого покоління ми не змогли стримати, а потім зупинити міжнародну кровожерність Росії. Зараз ми не повинні насмілюватися штовхати Україну до «мирової угоди» з Росією. Саме припущення вже єретичне. Вдома ми загіптотизовані «укладаннями угоди», розглядаючи домовленості як реальне рішення для проблем. Ми підходимо до міжнародних відносин схожим чином, поклоняючись міжнародні угоди, як ті, які укладаємо вдома: як рішення для проблем, а не їхню причину, як рішення для конфліктів, а не їхній каталізатор, як шлях вперед, а не автостраду назад», - пише в статті для The Hill експерт з міжнародного права і старший радник фонду «Відкрий Україну», старший радник Центру Східноєвропейської демократії в Торонто Віктор Рад.

Він додає, що «управління» відносинами заради «стабільності й передбачуваності» в американському ДНК. Такою була американська haec verba, мантра на Женевському саміті минулого року. Чим це закінчилось? Для Росії автомати «Калашникова» - все одно, що капсули Tide для Америки. Російське імперіалістичне ДНК відверто агресивне, прагне нестабільнотсі і зневажає компроміси. Угоди існують, щоб завести в глухий кут те, заради чого вони були підписані, щоб добитися протилежного або виграти час і отримати перевагу для наступної атаки.