NYT: Армії України бракує систем зв’язку, і це коштує життя

В останні дні битви за Сєвєродонецьк сержант Національної гвардії України зіштовхнувся з проблемою: фланг його взводу втратив захист, тож йому потрібно було повідомити іншим бійцям про наближення російських військ. Але він не зміг. На 15 солдатів, які зайняли оборону на лінії протяжністю 200 метрів, було всього дві радіостанції. І як би сержант не старався, у нього не було шансів перекричати артилерійські вибухи й кулеметні постріли.

До того часу, коли український гвардієць з позивним «Генерал» дістався до позицій колег, троє з них уже були мертві.

«У нас не було зв’язку між собою. Ми підійшли до правого флангу. А хлопці, які були там, вже загинули», - сказав він New York Times.

Уряд в Києві просить в іноземних союзників більше високоточної далекобійної зброї, щоб можна було чинити опір Росії з її вогневою перевагою. Але дефіцит на значно меншому, але не менш важливому рівні теж підриває здатність українських військ захищати територію на сході й відвойовувати втрачене. Розрив зв’язку, з яким загін «Генерала» зіштовхнувся цього місяця, - це не щось аномальне для українських військ на Донбасі. Це поширена проблема на всій лінії фронту, яка впливає на майже кожен аспект війни: на координацію дій на полі битви, на доставку всього необхідного і пересування військ.

Журналісти New York Times провели інтерв’ю з майже двома десятками українських солдатів за останні кілька тижнів. І всі вони говорили про схожі проблеми. Росіяни постійно блокують їхній радіозв’язок. В українських військових не вистачає комунікаційного обладнання. І доволі часто захисникам важко зв’язатися з командуванням, щоб попросити підтримку артилерії. Зв’язатися з українським підрозділом, який веде бій неподалік, - теж проблема. І часом виникають ситуації, коли українські військові стріляють один в одного.

«Здатність координувати різні роди сил на полі битви критично важлива. Але в обох сторін спостерігаються проблеми зі зв’язком і ефективним командуванням», - сказав директор російських досліджень CNA Майкл Кофман.

Після того, як в 2014 році російські війська створили дві так звані «республіки» на Донбасі, Збройним силам України, збудованим на радянській основі, довелося дуже швидко модернізуватися. Але навіть зараз є цих зусиль є багато недоліків. Українські загони забезпечені невеликими побутовими безпілотниками і деякими більшими за розміром і сучасними системами. У них з’явилося програмне забезпечення для визначення цілей і контролю артилерійського вогню. Але більш широка модернізація не завершена. І Збройні сили України досі залишаються в перехідному становищі. Вони все ще послуговуються радянськими підходами, хоча війна давно дала зрозуміти, які зміни потрібні. Бригади по 4 тисячі солдатів досі ведують бій незалежно одна від одної. А здатність офіцерів нижчої ланки швидко ухвалювати рішення для деяких підрозділів лишається тільки прагненням на майбутнє.