Протести польських фермерів можуть мати російський слід – голова комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту

На думку депутата ЄП, варто звертати на це увагу, під час оцінки ситуації в аграрному секторі Європи

© Bernd Lange/twitter

Не всі протести польських фермерів та блокування ними кордону з Україною є наслідком експортування українськими виробниками своєї сільськогосподарської продукцію. На думку Бернда Ланге, голови Конференції голів комітетів Європейського парламенту та голови комітету з міжнародної торгівлі Європейського парламенту, у цих протестах може бути “російський слід”, інформує ZN.ua.

«У мене, чесно кажучи, є певні сумніви з приводу того, що всі протести, ініційовані фермерами, пов’язані з українською сільськогосподарською продукцією. У мене є підозри, що там є якийсь російський слід. І нам треба бути дуже обережними із тим, щоб пов’язувати ці дії саме з українськими сільгоспвиробниками”, – зазначив депутат Європарламенту під час пресконференції делегації європарламентарів в Україні.

Що відомо про врегулювання конфлікту Польщі з Україною?

Раніше стало відомо, що перемовини щодо ліцензування обсягів агропоставок між Україною та Польщею можуть завершитись наприкінці цього тижня. Сторони - Польща та Україна - дуже просунулися у питанні регуляції ринків. Про це повідомив міністр розвитку та технологій Польщі Кшиштоф Гетьман.

Частково розкрив раніше подробиці перемовин заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Кисилевський. «Єврокомісія запропонувала уряду України запровадити захисні заходи для обмеження експорту певних категорій товарів сільськогосподарських товарів до ЄС при перевищенні визначених обсягів. Періодом дії даних обмежень пропонується встановити 12 місяців - з червня 2024 року до червня 2025 року. У разі застосування цих обмежень збитки української економіки становитимуть від $0,3 млрд. до 1.0 млрд. Дискусія триває”, – зазначив заступник голови комітету.

Польська сторона, за словами заступника очільника комітету, намагалась висунути тезу про необхідність заборони на поставки української аграрної продукції. На противагу цьому було вказано, що в такому випадку українська сторона готова збалансувати такий недружній крок дзеркальним рішенням, від якого програє польська економіка, оскільки за деякими категоріями товарів, експорт Польщі значно вищий за український. Внаслідок обміну думками, сторони погодились продовжувати діалог.