Вчені повернули в дику природу «вимерлих» птахів
Незважаючи на те, що блакитні ара вимерли у природі, у неволі їм вдалося вижити, інформує
Блакитні ара, які вимерли у дикій природі понад двадцять років тому, почали повертатися до бразильських лісів, йдеться у матеріалі
На початку червня орнітологи випустили вісім вирощених у неволі особин цього виду в заповіднику на північному сході країни. Через місяць всі вісім птахів живі, тримаються зграєю і вивчають новий ареал.
У грудні до заповідника планується привезти ще дванадцять блакитних ара. А вже наступної весни птахи можуть почати розмножуватися в природному середовищі.
Багато видів папуг з вини людини опинилися під загрозою зникнення. А деякі з цих птахів взагалі встигли вимерти за останні кілька століть. Серед них, наприклад, каролінські папуги (Conuropsis carolinensis), що мешкали на сході США; яскраві кубинські ара (Ara tricolor); а також ціла низка острівних видів папуг, яких знищили завезені ссавці.
У цей список ледь не потрапили блакитні ара (Cyanopsitta spixii) — папуги середнього розміру з яскраво-синім пір’ям, яке на голові переходить у блакитно-сіре. Раніше вони населяли сухі ліси та чагарники на північному сході Бразилії. Однак починаючи з XIX століття тут активно розвивалося сільське господарство, внаслідок чого значна частина природної рослинності поступилася місцем полям, плантаціям та пасовищам.
Після втрати звичного ареалу, чисельність блакитних ара швидко скоротилася. Проте остаточного удару по популяції виду завдали колекціонери птахів. Рідкість блакитних ара зробила їх бажаною метою заводчиків, які були готові платити величезні гроші, щоб отримати бодай одного такого папугу. Не дивно, що незабаром браконьєри переловили для продажу всіх блакитних ара, що залишилися. Востаннє цих птахів бачили в дикій природі в 2000 році (більш пізні повідомлення про зустрічі з цими птахами не підтверджені).
Незважаючи на те, що блакитні ара вимерли у природі, у неволі їм вдалося вижити. Взявши за основу особин із приватних колекцій та скориставшись сучасними технологіями, включаючи генетичне визначення спорідненості та штучне запліднення, орнітологи змогли збільшити чисельність цих птахів у зоопарках та розплідниках до кількох сотень. А щоб зберегти та відновити місцеперебування виду, у 2018 році у бразильському штаті Баїя було засновано заповідник.
У червні цього року орнітологи перейшли до наступного етапу порятунку блакитних ара. Вісім особин цього виду, виведених у неволі, випустили біля заповідника, попередньо помітивши радіопередавачами. Щоб птахам було легше освоїтися в дикій природі, разом із ними випустили вісім нещодавно спійманих диких червоноспинних ара (Primolius maracana). Фахівці розраховували, що спершу блакитні ара триматимуться разом з червоноспинними і навчатимуться у них шукати їжу та рятуватися від хижаків,
Наразі орнітологи відстежують переміщення кожної випущеної особини. Спостереження показують, що за місяць всі блакитні ара в заповіднику живі. Вони тримаються зграєю та активно вивчають місцеву рослинність. А у грудні до них мають приєднатися ще 12 особин. Фахівці сподіваються, що вже наступної весни блакитні ара почнуть розмножуватися в дикій природі. Місць для гніздування цих птахів у заповіднику достатньо — причому як природних, так і штучних.