Вищий суд простив Клюєвим зобов’язання перед державою по кредиту на 230 мільйонів євро

Вищий госпсуд вирішив, що у компанії братів Клюєвих немає кредитних зобов’язань перед державою на 230 млн євро. Про це повідомляє «Первая инстанция» з посиланням на рішення Вищого господарського суду України.

ВГСУ скасував рішення нижчих судів, які відмовлялися розривати договір поручительства за кредитом «Укрексімбанку» для «Заводу напівпровідників».
Гарантом повернення позики в розмірі 230 мільйонів євро (в еквіваленті – понад 5 млрд грн), виданого на розвиток ключового активу бізнесменів – виробництва полікристалічного кремнію для сонячної енергетики – виступала підконтрольна Андрію і Сергію Клюєвим фірма «Актив-Страхування».

«Завод напівпровідників» на сьогодні заборгував за кредитом близько 15% від загальної суми, в той час як кінцевий термін погашення всієї позики настане в березні 2017 року.

З кінця минулого року «Актив-страхування» намагається розірвати договір поруки, подавши відповідний позов. У разі успіху компанія зніме з себе відповідальність за невиконання кредитних зобов’язань перед державним банком.

Господарський суд Києва, а потім і Київський апеляційний госпсуд на початку року відмовилися задовольняти цей позов.

А 2 червня, за добу до зняття депутатської недоторканності з члена парламенту Сергія Клюєва, ВГСУ задовольнив касаційну скаргу «Актив-Страхування» на рішення нижчих інстанцій. Вони були скасовані, а справу відправлено на друге коло.

Скасуванням рішень нижчестоящих інстанцій ВГСУ заклав основу для перегляду тяжби на користь поручителя. Оскільки колегія суддів Вищого госпсуду стверджує, що претензії «Актив-страхування» є обгрунтованими.

Свої доводи страхова компанія будувала на тому, що після укладення договору поруки завод і банк підписали ряд додаткових угод нібито без повідомлення поручителя.

Кредитну угоду і договір поруки були підписані сторонами в 2009 року. Однак згодом позичальник і кредитор міняли процентну ставку, ліміт кредитування, терміни погашення, валюту виплат, розмір комісії за управління кредитною лінією та інше. Сума кредиту «Укрексімбанку» на створення сучасного виробництва трихлорсилану, полікремнію і монокремнію на «Заводі напівпровідників» зросла з 150 млн євро до 230 млн євро.

Всі ці нововведення призвели до збільшення фінансових зобов’язань поручителя (збільшення обсягу відповідальності, що «є підставою для припинення договору поруки»), сказано в тексті постанови ВГСУ.

Варто відзначити, що саме 2 червня в день винесення судового вердикту начальник управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів Павло Жебрівський в ефірі «5 каналу» заявив, що «Генеральна прокуратура буде працювати з майном позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва, щоб поки з нього не буде знята депутатська недоторканність, він не зміг вивести свої активи з країни».

Цією справою у ВГСУ займались головуючий суддя Євсіков О.О., судді Кролевець О.А., та Попікова О.В. (доповідач у справі).

Нагадаємо, 12 травня генпрокурор Віктор Шокін зареєстрував у Верховній Раді подання про позбавлення депутатської недоторканності Клюєва і лише 3 червня, не без скандалу, парламенту вдалося проголосувати за зняття недоторканності з депутата.

Нардеп підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах (ч.4 ст. 190 КК України). Згідно з поданням ГПУ, в 2007 році брати Сергій і Андрій Клюєви через підконтрольні фірми взяли участь у приватизації 74,99% акцій ВАТ «Завод напівпровідників», хоча не мали на це права, оскільки їх фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.

До екс-глави Адміністрації президента Андрія Клюєва у слідчого підрозділу Генпрокуратури виникли питання ще рік тому. За даними прес-служби ГПУ, до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, безпосередньо пов’язаним з кредитом «Укрексімбанку». ГПУ повідомляла, що в березні 2009 року Клюєв (на той час народний депутат) сприяв отриманню кредиту на суму 150 млн євро від на користь підприємства «Завод напівпровідників». При цьому отриманий кредит був забезпечений заставою належать підприємству майнових прав за договорами купівлі-продажу обладнання, яке було неліквідним. Таким чином, існували високі ризики неповернення кредиту державному банку.

Також повідомлялося, що в 2010 році, Держагентство з інвестицій за особистого сприяння Клюєва (на той момент першого віце-прем’єр-міністра України) прийняло висновок про можливість фінансування «Заводу напівпровідників», який запропонував інвестиційний проект «Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції ».

На ці цілі було виділено 200 мільйонів гривень. Причому замість інвестування вони були використані для сплати «Укрексімбанку» відсотків по раніше отриманому кредиту. 13 березня ГПУ доручила затримати Андрія Клюєва. Однак він досі на свободі як і його брат Сергій.