Юрій Ніколов: Що ми думаємо про бронежилети Коломойського

Чесно кажучи, оприлюднюючи новину «Коломойський продасть МВС бронежилетів і касок на 55 мільйонів…», ми не розраховували на 600 шерів, 3 тисячі лайків та бурхливу реакцію Філатова (ми її додали у саму новину).

Однак сталось саме це, мало того: у ході розмов з «приватівським» табором журналісту «Наших Грошей» навіть почувся натяк на можливий позов з боку «Авіаса» про те, що фірма не входить до групи Коломойського.

Звісно, якби такий позов трапився, було б дуже цікаво. Але зрештою розмова вийшла у більш конструктивне русло. Були опублікувані контракти між «Авіасом» і польським виробником бронежилетів, дані щодо вартості обладнання у Польщі та кредитно-посередницьку роль фірми з групи Коломойського.

Принагідно ми вже кілька разів отримували прохання про інтерв’ю для телеканалів. Тому щоб не повторювати кілька разів одне і теж, викладемо нашу позицію по «броні Коломойського», можливо тоді відпаде і потреба у інтерв’ю.

1. Це не історія крадіжки грошей на конкретному тендері.

Коломойський купив амуніцію по пристойній ціні €1100, а на шоломи – €185. Ми багато шукали і знаходили навіть дорожче.

2. Це гіперактивна і кредитна допомога «приватівців» нашим військовим.

«Авіас» виступив фактично кредитором міліції та транспортувальником обладнання з Польщі до зони АТО. Це було зроблено так. «Авіас» уклав угоду з поляками, проплатив її, заплатив за транспортування в Україну зі своїх коштів. Приватна фірма, яка щороку продає палива на мільярди, може собі дозволити відволікти кілька мільйонів на сторонню угоду.

Вже в Україні «Авіас» продав бронежилети МВС фактично по тій самій ціні, що і купував у поляків (накинув копійки на транспортування). І вже по завершенні усіх тендерних процедур буде чекати, поки Аваков віддасть йому ті гроші з держбдюжету. Тобто це і є так би мовити товарний кредит, який забезпечив швидкість поставки бронежилетів на Донбасю. Бо інакше державні інстанції ще довго б шукали де б їх купити, та хто їх привезе без передплати.

3. Це історія ставлення до законів, як до дишла.

Приводом так думати є кілька моментів.

Наприклад, те, що «Авіас» уклав угоду з поляками у травні, а в Україні отримав ліцензію на імпорт військових товарів лише у червні.

Також все заплутано з податками. За словами «приватівців», вони ввозили бронежилети і каски з нульовим ПДВ та розмитненням вже тоді, коли були прийняті відповідні рішення Верховної Ради про скасування мит та податків для імпорту військового спорядження. А у закупівлі МВС вказало ціну з ПДВ. Тому коли почався скандал, у «Авіасі» заявили, що у «Віснику держзакупівель» була «опублікована некоректна ціна, вона насправді нижча на 20% ПДВ».

Це трохи парадокс, оскільки саме по такій ціні купували у поляків. Тобто виходить, що якщо МВС знизить ціну закупівлі, то «приватівці» тупо втратять 20%.

Звісно, втратити 11 мільйонів не дуже приємно.

Однак це жалюгідні копійки на фоні бонусів, які отримала група Коломойського у ті самі дні, коли проходив тендер МВС:

• 29 липня підконтрольна «приватівцям» «Укрнафта» без шуму і пилу втратила півмільярда гривень на користь невідомих приватних покупців, продавши їм нафту і газовий конденсат по низькій ціні.
• 31 липня Верховна Рада з подачі Кабінету міністрів прийняла податкові зміни, якими планувалось наповнити пустий держбюджет, у тому числі і для ведення АТО на Донбасі. Спочатку уряд пропонував підняти ренту на видобуток нафти з 39 до 56%. Однак в остаточній версії вже йшлось тільки про 45%. Тобто підняття податку виявилось не таким обтяжливим для кишень Коломойського та інших гравців ринку, як планувалось. І це на фоні того, що у Росії аналогічний податок становить взагалі 70%…

Ось що насправді має сенс, ось що називається реальною політикою, ось що відбувається за завісою АТО у кулуарах та темних кабінетах.

Блог від: Юрій Ніколов