Обкладинка журналу роз'яснила зовнішню та внутрішню політику дій Трампа

Нова обкладинка журналу "The New Yorker" підсвітила, як обирає діяти президент США Дональд Трамп у питаннях як зовнішньої політики, так і всередині Штатів.

На це звернув увагу радянський та американський біохімік, генетик і мікробіолог, громадський діяч і публіцист Олександр Гольдфарб, інформує Апостроф.

"Усіх звільнено! На обкладинці останнього номера журналу «Нью-Йоркер» зображено трьох батьків-засновників американської республіки: Олександра Гамільтона, Бена Франкліна і Джеймса Медісона, які «втратили роботу» під час нинішньої чистки федерального уряду. Саме ці троє колись заклали основи демократичного устрою США - знаменитої системи поділу влади, «стримувань і противаг»", - пише він.

Вважає, що ця картинка має стати роз'ясненням для тих, хто сьогодні дивується про причини раптового переходу Трампа на бік авторитарних режимів на міжнародній арені.

"Відповідь проста: політика Трампа - це не тільки і не стільки зовнішньополітичний розворот. Це ще й систематична кампанія з руйнування демократичних підвалин усередині Америки", - вказує Гольдфарб.

В контексті цього згадує нещодавні рішення американського лідера:

"Сьогодні у Трампа абсолютний контроль над законодавчою гілкою і практично повний контроль над Верховним судом. А за останні дні він зачистив керівництво всіх федеральних відомств і структур, які здійснюють монополію влади на насильство - збройних сил, розвідки, внутрішньої безпеки, ФБР, прокуратури тощо. На місце звільнених професіоналів призначено здебільшого некомпетентних функціонерів за однією лише ознакою - особистої відданості президенту".

Олександр Гольдфарб пише, що протягом усієї історії в основі диктаторської влади завжди лежала особиста монополія на застосування сили, щоб можна було нав'язувати свою волю кому завгодно і з будь-якою метою.

"Очевидно, що Трамп готується до застосування насильства для придушення неминучих протестів і громадянської непокори авторитарному режиму, який він намагається побудувати в Америці. Звідси і його симпатія та солідарність з автократами на кшталт Путіна, і неприязнь до вільних людей на кшталт Зеленського, - вважає він. - Як одного разу сказав [з іншого приводу] Черчилль, «таким людям чужа свобода, а вигляд вільних людей приводить їх у лють»".