Уряд хоче заборонити арешт на коштів боржника: в Мінреінтеграції пояснили ініціативу
Якщо закон буде ухвалено, довгий перелік винятків доповнить ще один пункт, інформує
Якщо кошти на рахунках боржника надійшли як державна чи благодійна допомога, уряд хоче заборонити їх арешт. Про це
"Уряд підтримав законопроєкт, який має полегшити стан українців з числа вразливих категорій і захистити їх у складній фінансовій ситуації", - зазначила Верещук.
Пропонується заборонити державним і приватним виконавцям стягувати та накладати арешт на кошти боржників-фізичних осіб, якщо людина отримала ці кошти як цільову допомогу від громадських, благодійних чи міжнародних організацій. Це стосується у тому числі й допомоги на проживання, яка виплачується внутрішньо переміщеним особам.
Законодавча ініціатива від Уряду пропонує накласти заборону у сфері виконавчих проваджень на період воєнного стану і 30 днів після його припинення.
«Не можна в людини забирати останнє, стягувати кошти, які часто є єдиним джерелом для існування найбільш незахищених! Це треба усвідомлювати. Сподіваюсь на розуміння та підтримку з боку парламентарів. Закликаю народних депутатів впровадити цю ініціативу якнайшвидше!» – заявила Ірина Верещук.
Водночас нагадаємо, що в Україні не підлягають арешту кошти, які перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання та інших рахунках, звернення стягнення на які
Кошти, на які не може бути звернено стягнення:
- вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
- компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
- польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
- матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
- допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
- одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
- допомогу при усиновленні дитини;
- допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
- допомогу на дітей одиноким матерям;
- допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
- допомогу на лікування;
- допомогу на поховання;
- щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
- дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Стягнення не здійснюється також із сум:
- неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
- грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
- вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
- одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
- грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Також відповідно до статті 72 Закону України «Про виконавче провадження», заборонено звернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства.
Стягнення допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника. Тобто на дані виплати можна звертати стягнення, але ні якому разі не можна накладати арешт.
Але все ж таки якщо арешт на вищезазначені кошти все ж таки накладено то боржнику необхідно звернутися до виконавця з заявою в якій зазначити що арештований рахунок має спеціальний режим використання і до заяви додати довідку яка свідчить які саме кошти надходять на рахунок і відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повинен зняти арешт з рахунку, якщо він відмовляється то залишається єдиний вихід - це подача скарги або позовної заяви до суду на незаконну бездіяльність державного виконавця в частині не зняття арешту з коштів боржника.
Згідно з позицією, висловленою Верховним Судом, банк та виконавча служба зобов'язані самостійно розблокувати такий рахунок протягом одного дня. Якщо цього не сталося, потрібно оскаржувати дії приватного чи державного виконавця у суді.
Крім того, варто пам'ятати, що з початку війни в Україні діє заборона на примусове стягнення боргів за комуналку з фізосіб на час війни.
На період воєнного стану в Україні також заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, відсотків річних, нарахованих на заборгованість, що виникла за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Власникам зруйнованого і пошкодженого майна в Україні спишуть кредити.
Постраждалим від війни студентам спишуть борги за навчання.
В Україні діє також процедура банкрутства фізичних осіб – це спосіб реструктуризації боргів громадян. План реструктуризації може передбачати продаж частини майна боржника, відстрочку чи розстрочку або прощення боргів. Читайте про це в матеріалі Андрія Коноплі - "Борг — не вирок".