Реприватизація: в Україні повернуть незаконно привласнене держпавне майно

В Україні готується масштабна реприватизація незаконно привласненого державного майна. Державі повернуть 80 об'єктів колишнього профспілкового майна, розташованого у різних регіонах України. Щодо багатьох із цих об'єктів ще триває досудове розслідування, але вже зараз очевидно: держмайно потрапило до приватних рук незаконно, а фактично – було вкрадено у держави.

Які об'єкти підлягають реприватизації, повідомила прес-служба ГБР.

Як з'ясувало досудове слідство, проведене ГБР спільно з СБУ, розбазарювання профспілкового майна розпочалося не сьогодні і не вчора. Воно стартувало ще з 1992 року, коли в Україні дали відмашку приватизаційним процесам, і багато приватизаційних законів писалися тодішніми представниками влади "під себе".

Починаючи з 1992 року і до сьогодні, високопосадовці, будучи у змові з керівництвом підконтрольних профспілкам приватних акціонерних товариств, майстерно виводили майно профспілок з державної власності і передавали його в приватні руки. Таким чином, у приватному володінні практично за безцінь опинилося чимало "ласих шматочків" великої та не бідної колишньої профспілкової власності.

Зокрема, з порушеннями закону у приватне володіння було передано такі об'єкти:

• готелі "Турист" та "Дружба" у Києві;
• санаторії "Жовтень" у Конча-Заспі;
• "Куяльник" в Одесі;
• "Моршинський" у Львівській області;
• "Поляна" на Закарпатті;
• спортивні комплекси, включаючи будівлю, в якій розташований Kyiv Sport Club.

Ймовірно, всі ці об'єкти увійдуть у ті вісім десятків, до яких буде застосовано процедуру реприватизації.

Для України реприватизація не є повсякденною справою, проте вона й не нова. Як резонансні приклади повернення державі незаконно привласненого держмайна можна назвати ВАТ "Криворіжсталь", ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (НЗФ), ВАТ "Нікопольський південно-трубний завод".

Про те, що приватизаційне середовище в Україні доволі каламутне і сприяє зловживанням, не раз заявляла ще колишня глава Фонду держмайна Валентина Семенюк-Самсоненко. Як зазначає видання zn, ще 2004 року вона опублікувала авторську статтю "Не треба боятися перегляду результатів приватизації". Та, як з'ясувалося, в її випадку боятися цього треба було. За свої можливі інсайди Валентина Семенюк поплатилася спочатку посадою у ФДМ, а згодом і життям. У серпні 2014 року жінка була знайдена застреленою на власній дачі.

Нагадаємо, ще минулого року влада обіцяла розібратися з незаконною приватизацією землі, яка набула в Україні колосальних масштабів. Однак війна сплутала всі плани, і ці розгляди поки що припинили.