В Україні викрито 6 шахрайських схем в Інтернеті під час війни: як захистити свої гроші

Національний банк України спільно із Держспецзв’язку та Кіберполіцією розробили інструкції, які допоможуть розпізнавати схеми аферистів в Інтернеті, а також надавати або отримувати допомогу у мережі безпечно.

Опубліковано 6 злочинних сценаріїв, які шахраї використовують в умовах війни. А також надано поради щодо протидії цим злочинам.

• Можливий сценарій злочину: знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь.

Що робити: зв’язатися з людиною через інший канал (телефоном, поштою, іншим месенджером) і запитати про повідомлення. Якщо людина не надсилала повідомлення:

• розповісти, що її акаунт зламали;
• порадити змінити пароль до месенджера та ввімкнути двофакторну автентифікацію;
• попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.

• Можливий сценарій злочину: повідомлення в месенджері або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто. Гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків. Повідомлення містить посилання на чат-бот або сайт, де можна дізнатись додаткову інформацію.

Що робити:
• отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел;
• не переходити за сумнівними посиланнями;
• не повідомляти конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логін та паролі до онлайн банкінгу тощо;
• якщо ж особисту (персональну) інформацію розголошено, звернутись до банку та заблокувати картку;
• у разі підозри шахрайських дій - негайно повідомляти правоохоронні органи.

• Можливий сценарій злочину: повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати.

Що робити:
• перевіряти інформацію про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори необхідно тільки на офіційних ресурсах;
• якщо можливо, обирати післяплату евакуаційних перевезень;
• у разі, якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму на сайті кіберполіції https://ticket.суЬегроlісе.gov.uа/.

• Можливий сценарій злочину: продаж в інтернеті неіснуючих товарів за передплатою.

Що робити:
• купуйте та сплачуйте лише на перевірених сайтах, у разі сумнівів, надайте перевагу післяплаті;
• для онлайн-шопінгу відкрийте віртуальну картку і переказуйте на неї лише суму, необхідну для оплати;
• не повідомляйте нікому термін дії картки, CVV та PIN-код;
• у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери;
• перевіряйте правильність назви необхідного сайту: один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс.

• Можливий сценарій злочину: псевдопокупець запитує реквізити картки для оплати за товар на дошці оголошень і називає час здійснення переказу. У зазначений час напарник зловмисника під виглядом працівника служби безпеки банку телефонує і повідомляє, що для зарахування грошей необхідно активувати платіжну картку. Він диктує потерпілим реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації картки.

Що робити:
• не повідомляйте стороннім даних картки або даних, що можуть бути використані для підтвердження платежів;
• не виконуйте жодних операцій з «верифікації» карти;
• у разі сумнівів — телефонуйте до банку за телефоном, вказаним на звороті картки, і уточніть інформацію;
• якщо стали жертвою злочину в інтернеті, заповніть форму на сайті кіберполіції https://ticket.суЬегроlісе.gov.uа/.

• Можливий сценарій злочину: розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на підтримку ЗСУ тощо.

Що робити:
• переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаєте особисто чи яким довіряєте;
• не переходьте за сумнівними посиланнями;
• не вказуйте на сторонніх ресурсах даних вашої банківської картки.

Нагадаємо, Кіберполіція від початку запровадження воєнного стану викрила майже 500 осіб, причетних до онлайн-шахрайств під час війни. Зловмисники постійно спекулюють на темі фінансової допомоги українцям, які постраждали від дій РФ. Набули популярності схеми псевдоволонтерства та фішингові розсилки для отримання даних банківських карток громадян.