ЄБРР провів дослідження, що станеться з бізнесом в Україні, якщо війна затягнеться на пів року або на рік

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оприлюднив результати дослідження, яке показало, який запас міцності залишився в українського бізнесу через рік війни.

Результати опитування бізнес-середовища були отримані станом на кінець грудня 2022 року з визначенням негативних і позитивних тенденцій, ключових проблем і потреб компаній.

Майже через рік після російського вторгнення більшості опитаних українських малих і середніх підприємств (МСП) вдалося стабілізувати свою діяльність, що свідчить про їхню стійкість в умовах нищівного впливу війни на економіку.

Але загалом респонденти відзначили суттєвий негативний вплив на їхній бізнес.

Згідно з результатами дослідження 57% із 166 опитаних МСП продовжують працювати так само, як і до війни, ще 6% призупинили свою діяльність, тоді як 37% працюють, але скоротили обсяги діяльності.

Якщо війна триватиме ще шість місяців, 79% МСП вважають, що зможуть продовжувати свою діяльність у поточному форматі.

Утім, якщо війна триватиме ще рік або більше, лише 62% респондентів вважають, що зможуть працювати далі у такому ж форматі.

За рік війни дохід українського бізнесу зменшився у середньому на 43%, кількість робочих місць – на 22%. Тим не менш, більшість опитаних МСП продовжують працювати і розробляють короткострокові прогнози і стратегії, навіть якщо їхній горизонт планування в умовах війни скоротився з декількох років до лише одного місяця. Стратегії спрямовуються на пошук нових ринків (у тому числі за межами країни), переформатування та диверсифікацію бізнес-діяльності, розробку унікальних продуктів і послуг, а також залучення грантів.

Серед негативних трендів, спричинених російською агресією, МСП називають:

• скорочення обсягів діяльності, доходу та кількості замовлень через міграцію та падіння купівельної спроможності населення,
• значне скорочення витрат, дефіцит робочої сили у зв’язку з мобілізацією та міграцією,
• пошкодження енергетичної інфраструктури та втрата частини обладнання.

Разом з цим, для деяких МСП спричинена війною криза у бізнес-секторі відкрила можливості для зростання. Підприємства, які адаптують свої бізнес-моделі, шукають нові ринки і пропонують креативні та унікальні рішення, почувають себе більш упевнено, ніж інші.

За результатами дослідження, перша п’ятірка проблем, з якими стикнулися МСП, включає у себе:

• зниження попиту/ втрата традиційних ринків збуту (77%),
• збільшення витрат (70%),
• зниження продуктивності праці (68%),
• неможливість прогнозування та побудови довгострокових стратегій через невизначеність (68%),
• відсутність можливості підвищення оплати персоналу (55%).

Для промислових підприємств у основну п’ятірку проблем входить: порушення ланцюжків постачання (67%), тоді як загалом серед МСП цей показник складає 52%.

До першої п’ятірки потреб, про які згадували респонденти, входять:

• допомога у реконструкції бізнесу (35%),
• отримання грантів на різні бізнес-потреби (32%),
• отримання порад від компаній, які вже стикалися з такими самими проблемами на тих самих ринках та успішно їх подолали (25%),
• досвід міжнародних компаній (22%),
• допомога в налаштуванні зв’язків з іноземними партнерами (21%),
• отримання грантів на навчальні поїздки та участь у міжнародних виставках (19%).

Розв’язана Росією війна в Україні найбільше вплинула на МСП, які знаходилися поблизу зони бойових дій на сході, півночі та півдні країни. Підприємства були змушені релокуватися у більш безпечні західні регіони України для того, щоб зберегти працівників та обладнання і перезапустити свою діяльність.

Основними проблемами, про які повідомили релоковані МСП, є:

• часткова втрата виробничих потужностей (обладнання/працівники); складнощі з пошуком нових приміщень та оплатою їхньої оренди, незадовільний стан цих приміщень;
• монтаж обладнання, перевірки контролюючих органів та дезорієнтація менеджменту на новому місці.

Нагадаємо, ЄБРР підтримує МСП в Україні з 1997 року. З початку війни Банк надавав наступну допомогу компаніям у цьому секторі: грантове фінансування на участь спільних стендів на міжнародних виставках, допомога в релокації у більш безпечні регіони України (розрахована на понад 80 підприємств), підтримка компаній, які релокувалися за межі України, оперативні поради з кризового менеджменту через платформу МЕРЕЖА та щоквартальний вісник з інформацією про регуляторні зміни під час війни, а також консультаційна підтримка з залученням місцевих і міжнародних консультантів.

ЄБРР вже інвестував майже €18 млрд в Україні. З початку російського вторгнення у лютому 2022 року Банк у партнерстві з донорами виділив €1,7 млрд на проєкти по всій країні. ЄБРР також пообіцяв за 2022-2023 роки виділити для України €3 млрд фінансування у партнерстві з міжнародними донорами.