UNIT Factory з середини: розповідь студента про перші 5 місяців навчання

У квітні цього року перша школа без вчителі UNIT Factory оголосила другий набір студентів, який пройде у декілька етапів. Як показав досвід минулорічного набору, попит серед потенційних студентів інколи вищий, аніж у традиційних ВНЗ: з більш як 13 000 заявок було обрано всього 280 людей. Спеціально для AIN.UA про свої враження від навчання у «школі без вчителів» розповів один з її студентів — Роман Малькевич. , пишут AIN.UA

Чому вступив

Я навчався в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Ще на початку третього курсу стало зрозуміло, що ніякого сенсу в просиджуванні на лекціях і семінарах немає. Адже все навчання — це накопичення конспектів по різним лекціям з теоретичних питань і гонитва за оцінками. Тому тоді й почав займатись юридичною практикою. Коли закінчував університет, то вже мав уявлення про ціну праці юриста і затребуваність такої професії на ринку. І чесно кажучи, перспективи були не райдужні.

Маючи успішний приклад брата та його друзів, які працювали у IT-компаніях, вирішив стати свічером та змінити професію. Двічі протягом двох років після університету, коли уже працював юристом, пробував вивчати програмування самостійно. Але стало зрозуміло, що досягти цього на достатньому рівні можна лише у тому випадку, якщо займатись цим весь час – максимально багато та зосереджено, а не три місяці по дві години в день. Так сталось, що саме тоді мій батько побачив на AIN.UA новину про конкурс на вступ до UNIT Factory.

Вступ до UNIT Factory

Я розділяю вступ на три етапи.

Перший етап. Перевіряються когнітивні здібності майбутніх юнітівців та робота в командах. Спочатку ми проходили тести на пам’ять і логіку, потім психологічні тести. Завершальним завданням цього етапу була особиста зустріч і вона полягала у вмінні працювати в команді. Було багато завдань, бізнес-кейсів, брейнстормів, які за чотири години повністю виносили мозок, але саме тоді я зрозумів, що це те, що мені потрібно.

Другий етап. Басейн (Pool). Якщо ви не вмієте плавати, то це не проблема:) Але якщо ви не зможете подолати басейн з мови C, то не бачити вам контракту з UNIT Factory. Я не хочу нікого налякати, бо знаю людей, які в житті ніколи не програмували, і, навіть, не знали про термінал. Але вони вчаться зі мною.

Що таке «басейн»? Це 4 тижні напруженого виконання проектів на мові С. Один з тижнів можна приблизно схарактеризувати так:

• Кожен новий будній день — нові знання і проекти, які потрібно виконати в той же день до опівночі і залити їх на сервер для перевірки. Переважна більшість вступників буде знаходитись в кластері не менше 12 годин для того, щоб встигнути щось зробити.
• В п’ятницю екзамен.
• У суботу і неділю виконуємо групові проекти.
• Всі проекти перевіряються іншими студентами та автоматичною (машинною) перевіркою.
• Це відбувається протягом 4 тижнів.
• Фінальний іспит — на останньому тижні в п’ятницю.

Третій етап. Ви вступили, навчаєтесь, виконуєте проекти, а також маєте близько одного місяця часу після вступу в UNIT Factory щоб підписати контракт та для того, щоб дати відповідь собі на такі питання:

• чи подобається мені навчатись тут?
• чи матиму можливість тут навчатись?
• чи подобається мені програмування?
• можливо у вас виникнуть інші екзистенціальні питання, а цей час допоможе дати на них відповідь.

Для чого це все?

Частина студентів після проходження всіх цих випробувань не наважуються підписувати контракт. Чому? З моїх спостережень були такі відмовки.

• Мама, тато, баба, дід, тьотя, дядько чи ще хтось каже, що це не університет, а тому там гірше вчитимуть і до того ж не дадуть диплом державного зразка про закінчення освіти. Я спеціально пишу для таких людей. По-перше, зі мною вчиться більше сотні студентів з українських технічних вузів. Всі вони говорять, що отримали від UNIT Factory за цих 5 місяців більше ніж за роки навчання в університетах. По-друге, знання і досвід сьогодні цінуються у багатьох компаніях вище, ніж диплом.
• Немає вчителів. Як це так? Це й на краще! Тепер ми ментори і вчителі один для одного. Студент навчається навчати інших, перевіряти їх завдання, комунікувати. На початку — це звучало дуже дивно, але пройшло уже 5 місяців і я не уявляю освіти без цього.
• Немає стипендії. Так, для багатьох це проблема. Але все в твоїх руках. Якщо досягаєш сьомого рівня виконуючи проекти (6 місяців для когось помірної, а для когось наполегливої роботи), у тебе відкривається можливість піти на стажування. Тут все працює як у звичайному світі: якщо щось знаєш і вмієш, то будеш отримувати плату за стажування, якщо ні, то постає питання про те, чи хтось захоче давати тобі це стажування. За перший місяць стажування можна отримати всю річну стипендію в університеті, а можна менше або більше. Головне те, що кожен з нас може почати працювати через півроку після початку навчання і заробляти гроші.

Навчання в UNIT Factory

Навчання в цій школі стартувало в жовтні 2016 року і воно є повністю безоплатним. Для кожного тривалість освіти різна, адже хтось може закінчити за півтора роки, а хтось за 3 роки.

Більшість студентів UNIT Factory — це студенти або випускники технічних вузів. Але це не значить, що вони кращі за свічерів, адже за моїм спостереженням краще виходить у тих, хто докладає більше зусиль, більше прагне дізнатись, спілкується з тими, хто кращий за них, гнучкий до нових знань, не боїться помилятись і задавати питання.

Школа надає наступні умови для навчання.

• Теперішня інфраструктура — це триповерховий корпус, на першому поверсі якого є 180 комп’ютерів iMac, на яких можуть навчатись близько 300 студентів. Кухня, кафе, спортзал, зал для зустрічей, переговорів, ігор, заходів, відеоігри, тенісний стіл і багато іншого в планах.
• Школа відкрита 24/7, що дозволяє розробляти для себе гнучкий графік відвідування. Адже багато студентів — це люди, які працюють, мають сім’ї, навчаються в університетах. Головне для таких людей проводити більше часу в UNIT Factory. На своєму досвіді я помітив, що чим більше у тебе зовнішніх справ, тим менше сил на навчання програмуванню. Тому вирішив відмовитись від роботи і зосередити увагу на завданнях. Скоро стажування, а там нікого не буде цікавити моя юриспруденція.
• Інноваційна система навчання – peer-to-peer, відсутність вчителів, проектно-орієнтована освіта, інакша мотивація.

Чому це працює?

1. Peer-to-peer — це коли студенти вчать студентів. Це призводить до того, що ти змушений і повинен шукати людей, які зможуть навчити тебе. Інакше ти будеш відставати від інших. Звісно це потрібно поєднувати з самонавчанням – тобто читанням літератури, блогів, форумів. Це один зі способів знайомства з різними людьми. Перевіряємо проекти ми також один в одного і виставляємо оцінки.
2. Про відсутність вчителів писав вище, тому додам небагато. Відповідальність за свою освіту переходить до студента і він тепер не може звинуватити когось у тому, що йому щось не дали. Тепер від нього залежить практично все.
3. Ми не вчимо цілеспрямовано теорію, але пізнаємо її в процесі виконання проекту. У нас є карта завдань, за допомогою якої кожен може вибрати свою траєкторію навчання. Для того, щоб потрапити на стажуванням, ми маємо закінчити одну з трьох гілок навичків: Unix, алгоритми і штучний інтелект, графіка. Хоча також є можливість вийти на стажування після проходження басейну з PHP та закінчення всіх проектів з веб-програмування. Кожен проект потребує пізнання великої кількості знань (особливо для свічерів). Проекти надають змогу краще бачити внутрішні процеси створення продукту. Це вам не реферат зачитати перед аудиторією. Тут постійна взаємодія, формування soft skills і т.д.

Що таке «інакша мотивація»?

• По суті це гейміфікація. Усі грали в ті чи інші ігри, а тому знаєте, що за виконання завдань можна отримати винагороду, новий рівень, навички, бонуси, можливість вибору, вдосконалення, бейджи. У нас це все є! З досягненням певного рівня відкривається можливість вивчення нових технологій, піти на стажування. Кожен виконаний проект піднімає по шкалі навички. Бейджи за правильні перевірки студентів, відвідування лекцій, meet up, уроків, за виконання бонусних завдань і ще багато всього.
• Рейтинг усіх студентів, який оновлюється кожного дня, доволі впливає на конкуренцію. Ти можеш перевірити те, хто зробив відповідний проект, щоб потім прийти до цієї людини і розпитати як почати роботу над ним або що необхідно знати і тд. Кожен юнітівець може все це дізнатись просто відвідавши наш локальний сайт з відповідною статистикою та рейтингом.
• Менторство. Можливість когось навчати для багатьох неабияке задоволення. Бувають дні, коли ти витрачаєш півдня роз’ясняючи як працює певна технологія або намагаєшся зрозуміти де прихована помилка в програмі сусіда.
• Можливість вибору. Проектів багато і усі неможливо виконати. А тому ми обираємо те, що нам до вподоби.
• Швидкість пізнання. Знання просто-таки літають навколо нас. У навчальному залі (кластері) постійно є велика кількість студентів. Хтось розповідає як закодити світло для рендера, а хтось говорить про свої баги і помилки. Часто почуті тобою декілька слів перевертають розуміння певних процесів. Через велику близькість один до одного, бар’єрів для обміну знаннями практично не існує. Залишаються тільки психологічні перешкоди. Чи наважишся ти спитати, чи натомість півдня витратиш щоб самому зрозуміти? Чи попросиш про допомогу, чи натомість тиждень шукатимеш відповідь в інтернеті?
• Система оцінювання поділяється на дві складові: ти оцінюєш роботу інших та інші оцінюють твою роботу. Під час перевірки робіт юнітівців можна дізнатись багато нового, побачити інший стиль написання коду, запозичити щось для себе. Коли тебе оцінюють, то ти отримуєш не сухі оцінки, а фідбек від інших студентів. Якщо проект гарно виконаний, то кожен похвалить або можливо дасть якісь свої цікаві поради.
• Проекти. Ми створюємо і вдосконалюємо свою власну бібліотеку функцій і на ній пишемо багато проектів. Наприклад, ми знаємо, як робиться графіка для ігор і фільмів? Ми кодимо власний рендер, який малює об’єкти схожі до реальних, через такі ефекти як світло, тіні, відблиски, рефракцію (починаєш розуміти для чого математика).
• Відсутній розподіл за віком або за іншими ознаками. Таким чином в кластері знаходяться студенти між якими близько 10 років різниці. Старші підкріплюються ентузіазмом молодших, а ті — досвідом і знаннями бувалих.

Негативна сторона UNIT Factory

Тут буде складно вчитись тим, які люблять таке:

• Вчитись тільки тоді, коли є примус до навчання. Тут його немає. Тому потрібно буде мотивувати себе самого.
• Тут не так як в університеті. Якщо ви любите ходити на лекції і писати конспект, то вам не сюди.
• Якщо ви любите виконувати безглузді завдання (типу як користуватись мишкою, клавіатурою чи розповіді про історію створення Wi-Fi), то вам не сюди.

Хтось мені відразу заперечить і скаже — «Це не негативна сторона UNIT Factory!». Правду кажучи, я нічого не можу такого пригадати, щоб мені не подобалось. Я знаю, що це кардинально інший підхід до навчання. І потрібен час, щоб знайти гріхи в ньому.

Автор: Роман Малькевич,