"Вони посипалися": журналіст детально розповів про причини провалу окупантів на Харківщині

Журналіст пояснив, чому російські війська "посипались" у Харківській області, де наразі ЗСУ веде контрнаступ. Це підтверджує також те, що українські військові дуже швидко просуваються вглиб захоплених окупантами територій, інфраструктура звільнених населених пунктів не пошкоджена, а загарбники залишають при панічній втечі БК, припаси та військову техніку.

Про це повідомив головний редактор в HUBZ Inform Ігор Тихолаз на своїй сторінці у Facebook.

"Вони посипались, це очевидна поразка на цьому етапі. І це справді великий переломний момент у війні. Принаймні один з таких, це точно", - зазначив він.

Тихолаз називає чотири причини, чому окупанти швидко тікають з Харківщини, інформує Апостроф.

"Перше. Історично російська армія за своєю суттю - нападники. Вони просто не вміють в оборону. Вони ще трохи вміють в провокації та штурми, в наступ, десант і захоплення, в посівання артилерійським свинцем площ, в нищівні "зубодробітєльні" атаки масами військ і танками. Ці атаки захлинаються, але вони повторюють їх ще десятки разів, і пох на жертви - згадаємо славну Чорнобаївку та скільки часу ми утримуємо фронт у районі Піски/Донецьк, і скільки місяців у них пішло щоб вигризти у нас Лисичанськ та Сєверодонецьк", - почав журналіст.

Він додав, що рашисти не вміють оборонятися, а тому тікають. У них немає як практики оборони, так і історичного досвіду.

Другим фактором він вважає, що в окупантів виник дисонанс, питання, що саме їм потрібно захищати на українській землі від українців ціною власного життя.

"При тому, що на окупованих територіях їм не дають жити партизани, а місцеве населення проклинає? Розумієте, цей дисонанс зараз дуже активно проявився у їхніх головах. Бо одна справа наступати і забирати типу "щось своє" - у них з цим питань не виникає, красти і забирати в їхньому менталітеті, в генах. Але тепер ціною свого життя треба щось захищати, яке насправді ж - не твоє. І тут практично кожен приймає рішення: та ну його на фіг той крадений унітаз", - уточнив Тихолаз.

Він зазначив, що у російських солдатів наразі втрачена навіть ілюзорна предметна мотивація воювати в Україні. На смерть за умовний вкрадений унітаз вони не підуть.

Журналіст наголосив, що для оборони варто мати ще більше злагодженості у роботі, ніж при наступі. Але на фронт відправили різні прошарки соціуму з різним досвідом, а вище керівництво взагалі відірвано від того, що відбувається на фронті.

"Відірваність вищого керівництва (генералітету) від того, що відбувається безпосередньо на лінії фронту. Їм брешуть командири на місцях, а ті брешуть Путіну - в цьому колі брехні воно все і вариться. Відтак приймаються дуже не оперативні та завідомо програшні рішення, які відірвані від реальності. А нижча сержантська ланка управління майже відсутня", - йдеться в його повідомленні.

Також російська тактика та стратегія на війні ще за старих радянських часів, за підручниками 60-70 років.

"Це не армія, це тупо банда орків, яка сегментована абсолютно різними, дуже різнорідними за підготовкою, мотивацією та оснащенням підрозділами - і за морально-психологічним станом також. Тільки задумайтесь: найманці ЧВК, мобіки ЛНР/ДНР, кадировці, мусора/собр/беркут, росгвардія, штатні військові, зеки, добровольці... І це не роди військ, це тупо різні прошарки соціуму і різні мілітарі юніти", - зауважив Тихолаз.

Четвертим пунктом він зазначив, що окупанти водночас програють й інформаційну війну, тому що пропагандисти наразі мовчать, не знають що писати при глобальному відступі. Також мовчить сам Кремль, "методичок" для пропагандистів немає, а вигадки "військових кореспондентів" з РФ у лічені години спростовуються. Тепер росіяни й самі перестають вірити у сильну армію, адекватність російських командирів, сучасність зброї.

"Король виявився не те що голий - він весь у виразках, гниє з голови до п'ят. І сильно воняє... Путін воєвода-палкаводец, ліхой начальнік, обєдінітель всєх земєль - виявився слабаком. Пустишкою. Тому і тікають. Навіть якщо вони зараз зберуться, перекинуть резерви, десь зацементують лінію оборони - все одно завжди буде нова лінія прориву. Вони не утримають кілька тисяч кілометрів у жорсткій обороні довго. І всі вище зазначені мною аргументи - вони ж нікуди не подінуться, все це буде і далі працювати. А наші теж не відступляться, смак перемоги вже на зубах. Отже будемо і далі їх рвати - кусками і кусочками, жорстко і дієво", - резюмував журналіст.