WP: НАТО зберіг єдність щодо війни в Україні, але що може піти не так?

Цього тижня на саміті в Мадриді солідарність НАТО була очевидною. Один за одним чиновники обіцяли тримати курс і боротися з вторгненням Росії в Україну, яке влаштував Владімір Путін.

Але оскільки війна затягнулася на літо, а мирні українці продовжують гинути від страшних ракетних ударів, НАТО потрібно запитати себе, як його стратегія могла б провалитися. Можна уявити собі аналіз гіпотетичної «червоної команди» для виявлення уразливостей, які потенційно можуть нівелювати поточні переваги союзників України і призвести до поразки в конфлікті.

Про це в статті для Washington Post пише американський журналіст і письменник Девід Ігнатіус. Якщо подивитися на підсумки зараз, то стає очевидно, що Путін провалив свої воєнні цілі. Російські війська погрузли у кривавій битві на виснаження. Україна не підкорилася гегемонії Москви і отримала статус країни-кандидата на вступ в Євросоюз. НАТО переживає відродження, зміцнюючи свій східний і північний фланг. А Швеція і Фінляндія вступають в альянс. Тим часом, Росія на шляху до втрати своєї частки на енергетичному ринку Європи. Крім того, вона ризикує залишитися без західних технологій.

Захід посилає «однозначний сигнал» Путіну, - сказав президент США Джо Байден під час саміту в Мадриді. Пентагон планує розмістити в Польщі штаб армійського корпусу. Крім того, США відправляють більше військ в країни Балтії й Румунію, два додаткові есмінці в Іспанію і ще дві ескадрильї винищувачів F-35 у Велику Британію. Що може піти не так? Гіпотетична «червона команда» сказала б, що багато чого.

Найбільший виклик - це саме поле битви. Аналізи розвідки США і Великої Британії говорять про початок повільної, статичної кампанії на Донбасі, в якій армія України зможе стримати російські прориви за допомогою західних РСЗВ, додаткових артилерійських боєприпасів і більшої кількості ракет класу земля-повітря. Але що як потік зброї буде надто повільним чи недостатнім? Пентагон обмежив поставку РСЗВ, очікуючи «на підтвердження підходу», забезпечивши лише невелику частину від того, що Україні насправді потрібно. Доставка деяких інших видів озброєння була теж надто повільною. І кількість того, що передали союзники, значно менша від того, що українці хотіли б мати на полі битви.