Суд першої інстанції зобов'язав Bihus.info спростувати заяву про "схеми Ігоря Гладковського" в оборонці

Подільський районний суд Києва зобов'язав журналістів проєкту "Bihus.Info" спростувати інформацію про причетність сина колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського - Ігоря до розкрадань у сфері оборони.

Про це йдеться в рішенні суду, передає "ZN.UA".

Зокрема, журналісти повинні заявити, що Гладковський-молодший не має жодного стосунку до компанії "Оптімумспецдеталь" і схем розкрадання мільйонів в оборонці, до російської контрабанди та відмиванню грошей. Крім того, суд стягнув на користь сина Гладковського судовий збір.

Рішення суду також опублікував у фейсбуці адвокат Гладковського Руслан Волинець.

Згідно з документом, протягом 10 днів з моменту набуття чинності цього рішення диктор в програмі "Наші гроші" повинен повідомити, що 25 лютого 2019 р. у випуску програми "Друзі президента крадуть на оборонці" була поширена інформація, що не відповідає дійсності - про те, що Ігор Гладковський є "організатором схеми вимивання сотень мільйонів гривень з українського оборонного комплексу".

Також відповідачі повинні заплатити Гладковському близько 3 тис. гривень судового збору.

Керівник проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Денис Бігус відреагував на рішення суду про те, що він повинен спростувати інформацію. Він записав відео, в якому зазначив, що не може опублікувати повний архів листувань фігурантів скандалу в оборонці, оскільки "це демаскує джерело".

Бігус також пошуткував, що "Подільський суд - не найдорожчий суд", і пообіцяв побачитися під час апеляції.

Нагадаємо, 25 лютого 2019 року вийшло розслідування "Bihus.Info" про те, як державні оборонні заводи закуповували для військової техніки деталі з Росії. Запчастини завозилися контрабандою, їх якість не перевірялося, а іноді в Україну потрапляв звичайний металобрухт. Контрабанду відмивали через фірми-прокладки, які перебували під контролем осіб, наближених до "Укроборонпрому". Прибуток "дерибанили" між учасниками схеми.

Розслідування засноване на листуванні, яке злило редакції анонімне джерело в 2018 році. Там були вказані імена, дати, суми хабарів і відкатів.

Один з фігурантів розслідування - Ігор Гладковський - назвав його фейком, але незважаючи на це його батько Олег Гладковський був звільнений з посади першого заступника секретаря РНБО. Також "Укроборонпром" відсторонив директора Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. Морозова Олексія Бабича і директора державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" Сергія Філоненко.

4 березня вийшла ще одна частина розслідування, де стверджується, що в 2017 році ці ж люди поставили "Укрспецекспорту" російські висотоміри за завищеною в сім разів ціною. Чистий прибуток схемщиків тільки на одній цій угоді міг скласти близько 300 тисяч доларів.

Олег Гладковський підозрюється в зловживанні службовим становищем та декларування недостовірної інформації (ч. 2 ст. 364, ст. 366-1 Кримінального кодексу). Слідство встановило, що ексзаступник міністра оборони, директор департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння і військової техніки в змові з Гладковським у 2017 році організували закупівлю у межах державного оборонного замовлення вантажних автомобілів "МАЗ 6317" (Богдан 6317) за завищеними цінами. Виробником автомобілів виступило дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №2", що входить до групи пов'язаних компаній Корпорації "Богдан" - частки в статутному капіталі яких як прямо, так і опосередковано належали Гладковському і його оточенню.

На стадії формування оборонзамовлення уряд висунув ряд вимог. Серед іншого, йшлося про рівень локалізації виробництва автомобілів, який повинен був скласти не менше 60%. На той момент згадані автомобілі не відповідали цим вимогам, маючи рівень локалізації всього 10%.

В результаті лобістських дій вимоги до локалізації зменшили до 20%. Незважаючи на той факт, що компанія-виробник не відповідала і цій вимозі, вона все одно отримала держзамовлення, за умови доведення рівня локалізації до 20% до кінця 2017 року і подальшого його збільшення до 30% протягом трьох років.

Однак, як встановило слідство, відповідні витрати по збільшенню рівня локалізації компанія-виробник незаконно перевела на держбюджет.

Контракт між Міноборони і компанією-виробником передбачав часткову передоплату, неможливість перегляду ціни і межовість визначених контрактом статей калькуляції. Всупереч цій умові, ціну збільшили, а посадові особи Міноборони її узгодили. В результаті постачальнику незаконно переплатили 17,44 млн гривень.

У жовтні 2019 року Олегу Гладковському повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем. 20 травня 2020 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила у скасуванні підозри, при цьому повідомлялося, що термін дії покладених на нього зобов'язань закінчується 5 червня.

3 червня Національне антикорупційне бюро завершило досудове розслідування відносно Гладковського. Підозрюваним були відкриті матеріали кримінального провадження для ознайомлення перед направленням обвинувального акта до суду. 4 червня ВАКС продовжив зобов'язання Олега Гладковського до 23 липня.