Директоры украинских музеев обратились к правительству по поводу ослабления карантина

Они считают нецелесообразным открывать музеи без запуска общественного транспорта.

Руководители крупных украинских музеев обратились к Кабинету министров по поводу грядущего ослабления карантина.

Так, музейщики считают, что открывать музеи без запуска работы общественного транспорта – нецелесообразно, потому что сотрудники музеев не смогут добраться на работу. Кроме того, большая часть сотрудников – люди в возрасте 60+ и выход на работу может подвергнуть риску их здоровье.

"Музеям также нужны дополнительные средства на ежедневное обеспечение дезинфекции и средств индивидуальной защиты персонала", – говорится в обращении.

"Отсутствие алгоритма поэтапного выхода из карантина и прописанных механизмов его обеспечения, в частности, финансового, приведет к имитации исполнения требований когда учреждения, не имея необходимых финансовых и других ресурсов для их полноценного исполнения, но будут вынуждены открыться по требованию органов власти под собственную ответственность", – считают авторы письма.

Полный текст обращения (укр.):

Звернення директорів українських музеївдо Прем‘єр-Міністра України Д. А. ШмигаляМіністра охорони здоров‘я України М. СтепановаТ.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України С. Фоменко

Шановний Денисе Анатолійовичу,Шановний Максиме Володимировичу,Шановна Світлано Валеріївно,

Сьогодні Урядом було анонсоване відкриття музеїв та бібліотек в рамках послаблення карантину з 11 травня.

Музейна спільнота вже наголошувала на ризиках, які несе це рішення, якщо відсутній алгоритм реалізації та механізм забезпечення. Звернення до урядовців щодо цього питання днями оприлюднив Український комітет Міжнародної ради музеїв.

Наголошуємо, що у містах-мільйонниках відкриття музеїв без повноцінного запуску громадського транспорту не є доцільним – більшість співробітників та значна кількість відідувачів не матимуть змоги доїхати до музею. Слід також враховувати, що частина співробітників першої лінії контакту – музейні доглядачі, прибиральники, гардеробники - це люди віком 60 і більше років. Крім того, на відміну від багатьох інших закладів, наскрізне провітрювання в низці музеїв не можливе або ускладнене з огляду на вимоги до зберігання експонатів, що підвищує ризики.

Музеї також потребують значних додаткових коштів на щоденне забезпечення дезінфекції та засобів індивідуального захисту персоналу. Використання одноразових масок потребуватиме закупівлі тисяч масок щомісяця, а дезінфекція самих лише експозиційних приміщень потребуватиме десятків літрів спеціальних видів дезінфекційних розчинів щотижня, не кажучи про решту витрат. Своїми силами чимало музеїв не зможуть дати раду із такими обсягами витрат і закупівель у стислі терміни.

Ми звертаємося до вас з проханням розробити та запровадити поетапний вихід з карантину для музеїв та заповідників з чітким алгоритмом дій для різних типів установ (музеї в будівлях, музеї просто неба, заповідники, які мають відкриті території та музеєфіковані об‘єкти або музейні експозиції) та механізмами їх забезпечення. Українські музеї та ІКОМ України надавали з цих питань пропозиції Міністерству культури та інформаційної політики України.

Відсутність алгоритму поетапного виходу з карантину та прописаних механізмів його забезпечення, зокрема, фінансового, призведе до імітації виконання вимог, коли установи не матимуть належних фінансових та інших ресурсів для їх повноцінного виконання, але змушені будуть відкритися на вимогу органів влади під власну відповідальність.

Рішення про відкриття кожної конкретної установи для відвідувачів має враховувати цілу низку факторів та вироблятися в індивідуальному порядку дирекцією установи за підтримки органу управління, зокрема, у питанні фінансування відповідних витрат, з урахуванням поетапного плану виходу з карантину, затвердженого урядом для галузі, а також епідеміологічної та транспортної ситуації у кожному населеному пункті.

З повагою,

Олександр Ройтбурд, директор Одеського художнього музею, член Наглядової ради ІКОМ України

Катерина Чуєва, генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Президент ІКОМ України

Юлія Литвинець, Генеральний директор Національного художнього музею України, координатор з фінансових питань ІКОМ України

Тарас Возняк, Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького

Тетяна Шапаренко, директорка Дніпропетровського художнього музею

Ігор Пороник, Т.в.о. директора Одеського музею західного та східного мистецтва

Григоренко Ірина, директорка Харківського літературного музею

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею, голова Ради директорів музеїв Львова, голова Наглядової Ради ІКОМ України

Ігор Кожан, генеральний директор Національного музею у Львові ім. А. Шептицького

Людмила Строкова, генеральна директорка Національного музею українського народного декоративного мистецтва

Наталія Писаревська, директорка Державного політехнічного музею при НТУУ КПІ

Юлія Пісчанська, директорка Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького

Богдан Тихолоз, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка

Валентина Мизгіна, директорка Харківського художнього музею

Оксана Старак-Повякель, генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту

Наталія Никонова, директорка КЗК "Музей пропаганди" Хмельницької обласної ради

Артур Єфремов, директор комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"

Наталія Писаренко, в.о.директора Музею історії Десятинної церкви

Ігор Щупак, директор музею "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" (Дніпро)

Роман Насонов, директор Житомирського обласного краєзнавчого музею

Тетяна Ліптуга, директорка Одеського літературного музею

Андрій Новосельський, директор Донецького обласного художнього музею