Из Мемориального центра "Бабий Яр" ушел куратор рабочей группы по формированию экспозиции

Дитер Богнер – один из ведущих специалистов по проектированию музеев.

Мемориальный центр Холокоста "Бабий Яр" остался без главы рабочей группы по формированию основной экспозиции.

Исполнявший эти обязанности Дитер Богнер, ведущий специалист по музейному проектированию, прекратил сотрудничество с Центром осенью прошлого года.

Об этом говорится в письме Дитера Богнера членам наблюдательного совета Мемориального центра, оказавшемся в распоряжении LB.ua.

"Мои этические убеждения противоречат бруталистской презентации Ильи Хржановского, которую представили мне как концепцию, согласно которой вы хотите развивать Мемориальный центр, – говорится в письме. – С идеями, обрисованными в презентации, основная экспозиция становится похожей на "Холокост-Дисней", а не на место памяти и рефлексии над невероятной трагедией, случившейся в Бабьем Яру и Восточной Европе".

Богнер утверждает, что метод, предложенный Ильей Хржановским – столкнуть посетителей с пограничным опытом, не подходит Бабьему Яру. Он также отмечает, что анонсированная новым художественным руководителем Мемориального центра прозрачность не соответствует тому, как он был назначен на свой пост.

Дитер Богнер возглавлял Core Exhibition Development Group – рабочую группу по формированию основной экспозиции Мемориального центра Холокоста "Бабий Яр". Он также отбирал победителей на конкурсе кураторов-исследователей и состоял в жюри архитектурного конкурса Центра. Богнер – разработчик концепции музейного квартала в Вене, сотрудничал с множеством мировых музеев, а также с киевским "Мистецьким Арсеналом". Преподает в Венском университете.

Текст письма полностью (укр.):

"Членам Наглядової раді Меморіального Центру Голокосту "Бабин яр" (далі - BYHMC).

Мої етичні переконання йдуть всупереч бруталістській презентації Іллі Хржановського, яку презентували мені як концепцію, за якою ви хочете розвивати BYHMC.

Наміром цієї презентації, на мою думку, є зіштовхнути відвідувачів з лабіринтами, темними місцями та екстремальними ситуаціями, котрі створюватимуть шокуючі досвіди. З окресленими в презентації ідеями основна експозиція стає небезпечно схожою на “Голокост-Дісней”, а не на місце пам’яті та рефлексії над неймовірною драмою, яка сталася у Бабиному Ярі та у Східній Європі.

На мій погляд, експозиція має обережно звертатись до нашої свідомості і викликати стійке розуміння та викликати саморефлексію, а не брутальною силою збурювати емоції, які компенсуватимуть наявністю дитячого садочка в кінці експозиції. На противагу цій концепції я вірю в множинність поглядів та саморефлексію кожного з нас: що би сталось, якби ми колись зіштовхнулись із ситуаціями, подібними подіям в Бабиному Ярі та Східній Європі протягом Другої Світової війни.

Мій намір – не показувати жорстокі події Бабиного Яру та інших масових вбивств у сотнях фотографій, але дозволити картинам особистого включення та відповідальності постати в свідомості відвідувачів. Тільки тоді експозиція матиме шанс зробити внесок у розвиток наших суспільств.

В експозиції мене цікавить не лише фізична втрата мільйонів жертв, а втрата культурних ресурсів кожної людини та єврейської спільноти в цілому. Три покоління євреїв були вбиті в Бабиному Яру: 1860, 1900, 1920. Ким були ці люди? Щоб пам’ятати про них, ми маємо повернути їм індивідуальність, креативність, щастя і страждання.

Ілля Хржановський вразив вас тим, що просто поверхово скопіював відомі експозиційні методи і можливості залучення аудиторій, які були бездумно взяті з широких просторів інтернету. Презентація хоче створити враження візії, спрямованої у майбутнє. Але це не той випадок, тому що тут бракує найважливішого елементу: вдумливого контенту та чутливості щодо історичного знання. Безліч зібраних тут гасел, я боюся, можуть справити позитивне враження на недосвідчених читачів. Це радше схоже на рекламний текст, ніж на вдумливий і цілісний спосіб поводження з цим трагічним місцем. Метод Іллі – шокувати людей – добре відомий у світі, але, повірте, він неприйнятний для Бабиного Яру. Це місце потребує іншої стратегії.

Прозорість, неодноразово згадана в презентації Іллі, не викликає довіри, адже спосіб, в який він опинився на керівній позиції BYHMC, не відповідає цій методології. Вона, скоріш за все, буде декоративним елементом його методу, а не справжньою партисипацією в її соціо-політичному розумінні.

Через усі перераховані тут причини я не хочу далі жодним чином асоціюватись із запропонованим підходом. Тому одразу після отримання інформації про те, що ви хочете розвивати і адаптувати ідеї Іллі, я проінформував мого клієнта, BYHMC, через його керівників Геннадія Вербиленка та Яну Барінову, про свою відставку з посади голови Групи розвитку основної експозиції (Core Exhibition Development Group).

Упродовж двох місяців співробітництва та відкритої роботи з молодою командою Меморіального центру ми пройшли півшляху до створення сюжетної лінії, яку згодом можна було би передати дизайнерам, медіа-девелоперам та іншим фахівцям, аби створити відповідну форму і атмосферу для донесення контенту [експозиції] до глядача. Але через те, що ви незнайомі з тим, як розвивається експозиція, ви не зможете оцінити два різні підходи адекватно. Я боюся, що ви не зрозумієте ані мого підходу, ані мого ходу думок і дій. Поза тим, як я сказав на початку, відповідно до моїх етичних переконань, я завершую свою роботу в BYHMC негайно.

Однак, я все ж сподіваюсь, ви знайдете спосіб зробити BYHMC місцем, яке зможе зробити внесок в загальносвітове переконання “ніколи знову”.

Щиро,

Дітер Боґнер".

Напомним, ранее стало известно, что в Мемориальном центре Холокоста "Бабий Яр" нет главы научного совета – нидерландский ученый Карел Беркхоф решил не продолжать свое сотрудничество в Центром. Также стало известно, что в прошлом году распустили Общественный совет при Центре.